20 січня 2021, 16:33

Віртуальні активи

Опубліковано в №1 (731)

Владислав Прокопенко
Владислав Прокопенко Senior Legal Counsel Moneyveo

Станом на сьогодні в Україні відсутнє належне правове регулювання віртуальних активів та їх обігу, проте це не означає, що такий обіг в країні відсутній як явище. За словами голови підкомітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних Олексія Жмерецького, обсяг транзакцій з віртуальними активами в Україні оцінюється у близько $150–200 млн на день. Тобто в тіні та законодавчо неврегульованим залишається значний обсяг суспільно- економічних відносин. Задля того, щоб виправити цю ситуацію, розроблено та вже підтримано у першому читанні законопроект №3637 «Про віртуальні активи» (далі — Законопроект»).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Що таке віртуальні активи? Що несе в собі Законопроект? Про це та інше й поговоримо далі.

Визначення та правове врегулювання віртуальних активів

Порівняно нещодавнє прийняття нового Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» надало легального визначення такому явищу, як віртуальні активи. Відповідно до зазначеного Закону, віртуальний актив — це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Постачальник послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, є суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

Проте наведеного недостатньо для належного правового регулювання. Питання правового статусу віртуальних активів як об'єктів цивільних прав та визначення правового статусу учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів залишаються відкритими.

Для розв'язання проблем правового регулювання та легалізації віртуальних активів створено профільний законопроект №3637. У його розробці брали участь Мінцифри спільно з депутатським об'єднанням Blockchain4Ukraine, Комітетом цифрової трансформа ції та ключові стейкхолдери.

Основні тези проєкту

Розглянемо основні тези, які містить наведений Законопроект. Віртуальний актив — це сукупність даних в електронній формі, яка має вартість та існує в системі обігу віртуальних активів.

Віртуальний актив може бути як самостійним об'єктом цивільного обороту, так і посвідчувати майнові або немайнові права, зокрема, права вимоги на інші об'єкти цивільних прав. Віртуальний актив є нематеріальним благом.

Прикладом віртуальних активів є криптовалюти, серед яких найпопулярнішими є Bitcoin, Ethereum, Tether, Litecoin тощо. За своєю суттю криптовалюта — це цифрова валюта, у якої відсутній єдиний емітент, та яка працює за допомогою технології блокчейн, що убезпечує дані про криптовалюту та відповідні транзакції від можливої підробки та спотворення (база даних міститься не на одному сервері, а розподілена між користувачами та містить у відкритому доступі анонімізовані дані усіх транзакцій).

Кожна з криптовалют має свій визначений рівнем капіталізації курс вартості та матеріальну цінність. Оскільки певна кількість криптовалюти може бути еквівалентною формою вартості інших речей, товарів та послуг, доречно було б порівняти її з віртуальними грошима, проте законодавець у Законопроекті визначив наступну тезу: віртуальні активи не є засобом платежу на території України.

Отже, розраховуватись за допомогою віртуальних активів в Україні буде неможливо, хіба що шляхом бартеру обмінювати їх на інші блага, гроші та валютні цінності, внаслідок чого, до того ж, легалізується діяльність криптобірж. Право власності на віртуальний актив набувається з факту його створення, укладення та виконання правочину відносно нього, норм закону або рішення суду і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу.

У якості прикладу створення віртуального активу можна навести майнінг (від англ. mining — видобуток корисних копалин) будь- якої криптовалюти. З моменту, коли фізична або юридична особа за допомогою власних обчислювальних потужностей (наприклад, майнінг- ферм) емітувала на свою користь певну кількість криптовалюти (як віртуального активу), право власності на такий віртуальний актив вважається створеним.

Розглядаючи приклади можливого набуття права власності на віртуальні активи внаслідок правочину, слід звернутись до положень Цивільного кодексу України. Як і на матеріальні речі, право власності на віртуальні активи зможе виникати на підставі договорів купівлі-продажу, бартеру, рішення суду, спадкування тощо. При цьому зміст такого права власності охоплюватиме звичні права володіння, користування та розпорядження такими віртуальними активами.

Окремо слід зазначити, що Законопроект поділяє віртуальні активи на забезпечені та незабезпечені. Під забезпеченням віртуального активу розуміється посвідчення ним майнових або немайнових прав, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав. Забезпечення віртуальних активів не є забезпеченням виконання зобо в'язання. Незабезпечені віртуальні активи не посвідчують жодних майнових або немайнових прав, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав.

Законопроект відповідає і на питання, хто саме буде формувати і реалізувати державну політику у сфері обігу віртуальних активів: повноваженнями регулятора у сфері обігу віртуальних активів наділять Міністерство цифрової трансформації України.

Що там у інших?

Операції з віртуальними активами вже законодавчо врегулювані у багатьох розвинених країнах світу. Так, Японія визнала криптовалюти засобами платежу і прийняла відповідний закон про платіжні послуги. Швейцарське законодавство розглядає криптовалюти як активи, операції з якими обкладаються податком на майно. Великобританія також дозволяє діяльність криптовалютних бірж, хоча і з певними застереженнями.

Щодо США, то там Державна комісія з цінних паперів і бірж регулює віртуальні активи як цінні папери. При цьому діяльність щодо обігу криптовалют у країні надмірно зарегульована, має безліч обмежень та застережень. Так, криптовалюта Gram на основі блокчейн-платформи TON, ідейним засновником якої став відомий мільярдер Павло Дуров, у 2018 р. пройшла ICO та залучила інвестиції в розмірі $1,7 млрд. Проте Державна комісія з цінних паперів і бірж (SEC) домоглася через суд заборони випуску наведеної криптовалюти. Водночас у КНР взагалі заборонені будь-яке проведення ICO та діяльність криптовалютних бірж.

Враховуючи викладене, регулювання правовідносин у сфері віртуальних активів у різних країнах будується по-різному, проте Україна намагається обрати правильний шлях з урахуванням міжнародного досвіду та врегулювати ринок обігу віртуальних активів.

Підсумовуючи

Враховуючи специфіку обігу віртуальних активів, залишається відкритим питання досконалого врегулювання процесів ідентифікації учасників ринку, вимоги надання дозвільних документів для здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з обігом віртуальних активів, питання оподаткування. Все це та безліч інших питань ще тільки належить вирішити регуляторам у випадку прийняття Законопроекту.

Водночас законо проект «Про віртуальні активи» надзвичайно важливий для галузі цифрової економіки, адже формує правове поле ринку віртуальних активів. Він дозволить компаніям реєструвати крипто-бізнес в Україні, а блокчейн-спеціалістам — реалізувати власні проєкти в українській юрисдикції. Крім того, Закон «Про віртуальні активи» сприятиме усуненню ризиків у роботі міжнародних блокчейн компаній і залученню іноземних інвестицій.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати