10 листопада 2017, 17:45

Використання пального для виробництва непідакцизної продукції

Опубліковано в №45 (595)

Єлизавета Кравцова
Єлизавета Кравцова «TaxLink, платформа податкових знань» юрист-аналітик

Система електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) функціонує з метою забезпечення контролю за обігом пального на митній території України.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Для досягнення цієї мети фіксуються всі пов'язані з пальним операції (реалізація, використання, втрата тощо), в тому числі операції з використання пального в порядку, передбаченому ст. 229 Податкового кодексу України, а саме у випадках використання за спеціальним призначенням. Хоча з таких операцій не сплачується акцизний податок, оскільки для цих операцій, відповідно до пп. 229.6.1 п. 229.6 ст. 229 Податкового кодексу України, встановлено нульову ставку акцизного податку, проте їх здійснення впливає на обсяг пального, що знаходиться у розпорядженні платника акцизного податку, а тому відповідне використання повинно відображатися в СЕАРП та Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) за аналогією до операцій з реалізації пального, враховуючи певні особливості, для чого використовуються обов’язкові електронні документи – акцизні накладні.

Обов’язок оформлення акцизних накладних у разі використання пального за спеціальним призначенням очікувано було уточнено з прийняттям Закону України №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. Зокрема, відповідно до абз. 2 п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України, платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 ПК України. Однак варто звернути увагу на особливі вимоги до складення акцизних накладних на такі операції, передбачені законодавством, на які також звертає увагу Державна фіскальна служба України у своєму роз’ясненні №2385/6/99-99-15-03-03-15/ІПК від 25.10.2017 р.

Зокрема, згідно з абз. 3 п. 6 розд. II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального й форми акцизної накладної та розрахунку коригування акцизної накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №218 від 25.02.2016 р., у разі використання пального відповідно до ст. 229 ПК України під час заповнення акцизної накладної зазначається причина ненадання накладної отримувачу пального – тип «2», тобто пальне відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу. При цьому обов’язково зазначається конкретний отримувач такого пального, згідно з переліком підприємств, яким надано відповідні квоти, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №158 від 04.03.2013 р.

Окрім того, податкова звертає увагу на порядок врахування обсягів пального, що використовується для виробництва непідакцизної продукції. Відповідно до п. 232.3 ст. 232 ПК України та п. 30 Порядку електронного адміністрування пального, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №113 від 24.02.2016 р., платник акцизного податку має право зареєструвати акцизні накладні на обсяг пального, визначеного за спеціальною формулою, яка враховує обсяги пального за отриманими акцизними накладними, розрахунками коригування до акцизних накладних та за поданими заявками на поповнення залишків пального.

Щодо поповнення залишків пального у разі необхідності його використання згідно зі ст. 229, слід зазначити, що платник податку подає заявку на поповнення, відповідно до п. 232.4 ст. 232 ПК України та розд. ІV Порядку електронного адміністрування пального, яка на відміну від звичайної заявки не містить обов’язкового реквізиту у вигляді суми акцизного податку та не потребує попереднього перерахування акцизного податку до бюджету. Також у заявці вказується тип причини «1», а в передбачених для зазначення суми акцизного податку графах проставляється цифра «0».

Варто звернути увагу, що обов’язок щодо складання та реєстрації акцизних накладних покладається на платника акцизного податку з реалізації пального (особу, яка виробляє або реалізую пальне). При цьому обов’язок щодо забезпечення умов цільового використання пального покладено на суб’єктів господарювання, які використовують як сировину в хімічній речовині (отримувача пального). Для контролю за цільовим використанням на підприємствах утворюються податкові пости, що функціонують відповідно до Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, які використовують речовини, що застосовуються як компоненти моторних палив та отримуються за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку, як сировину для виробництва в хімічній промисловості, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №430 від 27.03.2013 р.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати