До парламенту надійшов законопроект №6027-д від 31.07.2017 р. «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». На сьогодні законопроект направлено до комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Метою законопроекту є стимулювання активного використання кредитування як фінансового інструменту та зниження вартості кредитних ресурсів для спрощення доступу суб’єктів господарювання і фізичних осіб до кредитів. Також, як наголошує законодавець, метою законопроекту є ліквідація законодавчих прогалини, що використовуються боржниками для уникнення від сплати кредитів. У свою чергу, Асоціація українських банків стверджує, що цей законопроект допоможе значно знизити ставки за кредитами як для бізнесу, так і для населення, адже кредитні ризики також стануть значно меншими.
Відповідно до пояснювальної записки, законопроект має 5 основних завдань, а саме:
- зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб (передусім, для покращення житлових умов);
- усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
- спростити процес та зменшити витрати боржників і кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу шляхом вдосконалення позасудових інструментів;
- врегулювати прогалини щодо погашення кредитів у разі визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
- узгодити норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України.
На мою думку, законопроект містить як позитивні, так і негативні положення.
З-поміж позитивних моментів, варто відзначити, що законопроектом передбачено розмежування відповідальності юридичних та фізичних після позасудового врегулювання, що стосується переходу права власності на заставне майно. Для фізичних осіб пропонується встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником-фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки, договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки, договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідні зміни пропонується внести до ЗУ «Про іпотеку».
Також відтепер недобросовісні позичальники не зможуть виводити об’єкти з-під іпотеки через реконструкцію або через проведення самочинного будівництва. Планується посилити відповідальність фінансових установ, які отримали відповідну ліцензію на надання коштів у позику (в тому числі на умовах фінансового кредиту) та здійснюють кредитування на рівних з банками правах. Тому більшість з положень законопроекту стосується всіх визначених законом кредитодавців.
Важливим нововведенням є те, що запропоновано передбачити обов'язок іпотекодержателя (кредитора) звільняти іпотечне майно від накладених ним обтяжень не пізніше ніж через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником). На практиці дуже часто зустрічається зловживання кредиторами у подібних правовідносинах.
Без змін залишається питання відсоткової ставки за кредитом, а саме якщо у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір процентної ставки.
Стосовно негативних моментів, то плануються зміни до Цивільного кодексу України щодо зобов’язань поручителя. Так, на сьогодні у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. Водночас пропонується чітко встановити, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред'явить позову до поручителя. Посилення відповідальності поручителів за кредитами, на мою думку, спровоковане судовою практикою, яка на сьогодні склалася у сфері кредитних спорів.
Слід звернути увагу на надання додаткових повноважень кредиторам при видачі кредитних коштів. Зокрема, передбачається надати доступ банкам до Державного реєстру актів цивільного стану. Планується надати додаткові права, які забезпечать банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов'язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи зі спадкоємцями. Окрім того, законопроектом передбачається обов'язок Кабінету Міністрів України забезпечити надання банкам та фінансовим установам, що відповідно до закону надають кредити, доступу для отримання інформації в електронному вигляді до низки реєстрів.
Звужена норма щодо обов'язку спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Пропонується застосувати такий обов’язок лише для обтяженого майна, аналогічно до чинного обов’язку звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, якщо до її складу входить нерухоме майно. Звертаю увагу, що робота зі спадкоємцями у сфері кредитних правовідносин має певні тонкощі, тому такі нововведення є цілком очікуваними.
Підсумовуючи, можна сказати, що відповідний законопроект може стати інструментом ліквідації найпоширеніших прогалин у сфері кредитних правовідносин. Однак, на мою думку, зазначеним законопроектом більшою мірою захищено права кредиторів, що не буде значним руйнівним чинником у відновленні кредитування в Україні.