Що кажуть українські політологи про поїздку Антоніу Гутерреша на саміт БРІКС у Казані. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Поїздка Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреша на саміт БРІКС у Казані є частиною «стандартної практики» ООН. Водночас позиція щодо війни в Україні залишається незмінною — вона «має бути закінчена на умовах міжнародного права». Саме так в Організації Об’єднаних Націй відреагували на присутність 75-річного Гутерреша на саміті БРІКС як об’єднання дев’яти великих країн світу (в англійській мові БРІКС є абревіатурою назв країн — перших п’яти учасниць організації (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР — ред.), які не належать до країн Заходу. БРІКС створювався як економічний союз, але через 20 років існування перетворюється на геополітичний проєкт, хоча не має статуту, загального бюджету, секретаріату тощо. Процитовані слова про «стандартну практику» належать заступнику речника генсека ООН Фархану Гаку, він відповідав на запитання кореспондента «Укрінформу» на брифінгу в Нью-Йорку стосовно того, що саме очільник Об’єднаних Націй хоче своїм візитом до росії донести володимиру путіну. У Міністерстві закордонних справ України пригадали відмову Гутерреша відвідати глобальний саміт миру в Швейцарії, наголосивши, що «прийняти запрошення від воєнного злочинця Путіна — неправильний вибір, який шкодить репутації ООН». Тарас Загородній, керуючий партнер «Національної антикризової групи» в ефірі телемарафону «Єдині новини» висловився, що поїздкою до Казані Гутерреш «забиває останні цвяхи в існування ООН як глобальної міжнародної організації»: — Варто розуміти, що нині БРІКС вибудовується як альтернатива ООН. До нього входять держави, які намагаються створити новий світовий порядок, відмінний від засад і принципів, на котрих засновувалася в 1945 році Організація Об’єднаних Націй. Після поїздки Гутерреша в Казань ще більше питань взагалі до адекватності очолюваної ним організації. Вона повторює історію Ліги націй, що існувала до Другої світової війни. Крім України, західні країни теж висловлюють своє незадоволення якимось чином, щоправда, не дуже активним. Хоча, сподіваюсь, до Заходу вже прийшло усвідомлення, що ООН є контрольованою авторитарними державами. Журналіст, політичний оглядач та екснародний депутат Вадим Денисенко вважає, що єдиним досягненням БРІКС для російської федерації буде те, що Путін продемонструє — він не в ізоляції. «БРІКС не має жодних шансів на те, щоб зараз перетворитися на політичний чи воєнно-політичний союз», –—пише він на своїй сторінці у фейсбуці: — Гутерреш розуміє: це перший в історії ООН конфлікт такого масштабу, де Організація Об’єднаних Націй взагалі не бере участі у мирних переговорах. Він не може не розуміти, що росія свідомо це робить, вимагаючи Ялту-2 і новий поділ світу. Він точно не хоче стати тим про кого скажуть: «він поховав ООН». Тому він і поїхав у Казань. Наша проблема в тому, що ми не можемо послати його, як Ізраїль, оголосивши персоною нон ґрата. Але й толку від нього буде стільки ж, скільки й від мирних ініціатив Папи Римського. Гутерреш не за Путіна. Він прикриває свою задницю, сподіваючись, що на якомусь етапі ООН таки долучать до переговорів. Щодо майбутнього Організації Об’єднаних Націй — цей напівживий труп ще трохи протягне. Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, який також збирався приїхати до Казані, відмовився в останній момент. Також на БРІКС вирішив не їхати президент Сербії Олександр Вучич. Саміт БРІКС триватиме до 24 жовтня.
23 жовтня 2024, 17:42