21 січня 2022, 20:06

Тотальна фіскалізація: перші висновки

Опубліковано в №1 (755)

Марія Золотарьова
Марія Золотарьова «Вдовичен та Партнери» адвокатка, к.ю.н., керівниця практики податкового та митного права

З 1 січня 2022 р. усі фізичні особи-підприємці 2 та 3 груп єдиного податку мали встановити РРО та фіскалізувати всі розрахункові операції.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Якщо говорити про майже тотальну фіскалізацію готівкових розрахунків ФОП 2 та 3 груп єдиного податку, давайте, перш за все, говорити чесно: чимала кількість підприємців свідомо уникають встановлення РРО — до повідомлень у торгових закладах «Термінал не працює, вибачте за тимчасові незручності» громадяни вже звикли. Такому протистоянню може бути багато пояснень: від небажання структурувати бізнес по-новому, з урахуванням вимог застосування РРО при здійсненні розрахункових операцій до усвідомлення ризику мати претензії у зв’язку з наявністю «проблемного товару», що продається.

Чому так сталося? Припускаємо, що відповідь слід шукати у триваючому мораторії на фактичні податкові перевірки ФОП (крім обігу підакцизних товарів) та застосування штрафів за деякі податкові правопорушення. Але будь-який мораторій — явище тимчасове. Водночас не слід забувати, що мораторій не поширюється на проведення Держпродспоживслужбою позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачений штраф у розмірі 8 500 грн за обмеження споживача у використанні електронних платіжних засобів.

З іншого боку, якщо мова йде про тих ФОП, які прийняли рішення застосовувати РРО, проблемні питання для них можна згрупувати наступним чином.

Перша група таких питань зумовлені відсутністю чіткого розуміння, які операції є розрахунковими для цілей застосування РРО, а які ні, а також чіткого врегулювання порядку застосування РРО під час здійснення розрахункових операцій. Зауважимо, що логіку законодавця в аспекті застосування РРО іноді зрозуміти складно. Наприклад, чому РРО не обов’язково застосовувати при наданні послуг з проведенням розрахунків за них виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (Приват24, Ощад24, LiqPay тощо), але таке звільнення не стосується продажу товарів?

Крім того, чимало питань виникає у інтернет-магазинів, у яких оплата масово здійснюється у неробочий час, проводиться у змішаній формі (безготівковій та готівковій), повертаються аванси та товари тощо. І тут відсутність конкретики у порядку застосування РРО переважно заповнюється роз’ясненнями Комітету податкової та митної політики України та ДПС України, що лише ускладнює ситуацію.

Друга група проблемних питань — організаційно-технічного характеру. Практика перших днів нового року показала можливість технічних збоїв у роботі ПРРО, на які ФОП не мож у т ь вплин у т и . З іншого боку, застосування РРО змушує підприємців «впорядкувати» питання подання форми 20-ОПП для майбутньої реєстрації РРО, визначити організаційно-правові засади роботи касира (або касирів), який буде закріплений за РРО, а також подумати над тим, як співвіднести час проведення розрахункових операцій з режимом роботи касира і оплатою його праці.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати