Велика увага ЗМІ цього січня приділяється новим податковим правилам, за якими має жити бізнес у 2022 р. Мабуть, найбільш дискусійним питанням є застосування РРО фізичними особами-підприємцями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початок року кількість ФОП в Україні сягнула близько 2 млн, або 4,7% всього населення. І більша їх частина увійшли в новий рік з новими податковими реаліями. Фактично за новими правилами для фізичних осіб-підприємців відбулося зрівняння з юридичними. На практиці адміністрування ФОП та юридичних осіб відрізняється лише обов’язковим складанням балансу останніми.
Розглянемо ТОП-5 змін для ФОП унаслідок введення в дію обов’язкового застосування РРО.
1. Хто обов’язково має застосовувати РРО
З 1 січня 2022 р. застосовувати РРО мають всі ФОП, окрім тих винятків, які передбачені ст. 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема:
• якщо у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Тобто якщо розрахунок за товар чи послугу відбувся у безготівковій формі, а фактичне отримання товару проходить на складі або в місці зберігання. Ця норма не може бути застосована до інтернет-продажів товарів, отримання яких здійснюється через кур’єрські або поштові відправлення;
• при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
До банківських систем дистанційного обслуговування, відповідно до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», належать:
- «клієнт — банк»;
- «клієнт — інтернет-банк»;
- «телефонний банкінг»;
- «платіжний застосунок»
- та інші системи дистанційного обслуговування.
Зверніть увагу, що платіжні системи, про які йде мова, за законом мають бути зареєстровані НБУ та внесені до Реєстру.
РРО не застосовуються також платниками єдиного податку 1 групи.
2. Облік товарних запасів
Наказом Міністерства фінансів України № 496, що набрав чинності 21 листопада 2021 р., визначено, що облік товарних запасів поширюється на фізичних осіб-підприємців, у т.ч. платників єдиного податку, які, відповідно до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зобов’язані вести облік товарних запасів.
У п. 12 ст. 3 Закону визначено, що ці вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, облік товарних запасів може не здійснюватися ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, окрім певних груп, які зазначені в переліку.
3. Наявність у податкової відомостей про адресу фактичного місця здійснення господарської діяльності
Наказ Міністерства фінансів України № 547 передбачає реєстрацію реєстраторів та книг обліку розрахункових операцій. Відповідним Порядком визначено, що суб’єкти господарювання, які зобов’язані використовувати РРО, повинні зареєструвати його в органах ДПС. Для цього суб’єкт господарювання або його представник подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО. Відповідно до змісту цієї форми, під час реєстрації платник вказує адресу знаходження господарської одиниці, тобто фактичне місце знаходження РРО. Таким чином, у контролюючих органів ДПС з’являється інформація про фактичне місце здійснення господарської діяльності.
4. Підстави для здійснення фактичної перевірки
Ст. 80 ПК України визначено підстави для здійснення фактичних податкових перевірок (здійснюються без попередження платника податків). До таких підстав, зокрема, належать:
- письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових чи касових операцій;
- неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх з нульовими показниками.
Тобто сама по собі наявність РРО не є підставою для фактичної перевірки, але нею можуть стати наслідки за результатами його експлуатації.
5. Необхідність оформлення працівників у штат
Враховуючи той факт, що з реєстрацією РРО платник податків фактично стає «відкритим» для контролюючого органу, та зважаючи на те, що контролюючий орган має право під час фактичних перевірок робити контрольні закупки, платник податків має попіклуватися про те, щоб доступ до РРО мали лише працівники, оскільки сторонні особи не мають права здійснювати розрахунки для суб’єкта господарювання із застосуванням РРО.