У кожному суспільстві є правила, які виховані люди приймають і вважають для себе обов'язковими для виконання. У нашому випадку під таким суспільством ми будемо розуміти систему фінансово-економічних відносин. Вважаючи себе повноправними членами такого товариства, ми беремо на себе зобов'язання по виконанню всіх встановлених вимог, прийнятих для цієї системи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наша країна тільки вчиться бути повноправним учасником міжнародних процесів. За рівнем розвитку деяких галузей економіки десь ми відстали, а десь йдемо в ногу з часом. Не будемо говорити про всю економіку, а спробуємо проаналізувати тільки її фінансову складову.
Фінансово-економічні відносини — це відносини між суб'єктами, які пов'язані з формуванням, розподілом і використанням грошових коштів з метою забезпечення потреб держави, підприємств і громадян. Не станемо торкатися теми розподілу (це у нас виходить більш ніж добре), а постараємось розібратися, як правильно і безболісно для себе використовувати кошти. Для цього в нашій державі прийнято достатню кількість законів, що дозволяють використовувати міжнародний досвід у цій сфері. Деякі з них знаходяться на стадії розробки і обговорення.
Міжнародна практика фінансово-економічних відносин з введенням принципів, розроблених Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) під всім відомою назвою «План BEPS», ставить головним завданням визначення кінцевого бенефіціара бізнесу (вигодонабувача). Рухаючись згідно раніше заданого тренду на інтеграцію в міжнародне співтовариство і конкретно в його фінансово-економічну сферу, ми приймаємо закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також постанову НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», в яких намагаємося застосувати принципи ризик-орієнтованого підходу.
Як вже говорилося, ми як виховані члени суспільства, учасники фінансово-економічних відносин взялися за виконання функцій і завдань, запропонованих законами. Головна роль у цьому процесі була відведена банкам. Банки, які пережили кризу, котру в народі охрестили «банкопадом», а офіційно — «очищенням банківської системи», з великим завзяттям взялися за вивчення своїх клієнтів, щоб не отримати штраф від НБУ за неправильно вжиті заходи згідно ризик-орієнтованого підходу. На цьому тернистому шляху кожний з банків почав розробляти свої інструкції та положення. Для вивчення величезного масиву інформації почали створюватися спеціальні відділи, що призвело до збільшення штату співробітників і витрат на утримання банку. Відповідно, прибутковість банківських операцій зменшилася.
Якщо щось робиться (наприклад,вкладаються кошти), це робиться для чогось (наприклад, щоб кошти отримати). Банки були створені для того, щоб у одних гроші під відсотки брати, іншим їх під відсотки давати і різницю процентних ставок залишати собі як заробіток (дуже просте визначення, потрібне нам для розуміння ситуації). Для цього вони отримали всі необхідні дозволи та індульгенцію з приводу своїх можливих огріхів з умовою, що займатися всім цим можуть тільки вони, і головним над ними буде НБУ. Розуміючи всю складність виконання поставленого перед банками зав дання з вивчення клієнтів на предмет їх ризик-орієнтованості, НБУ дав можливість делегувати функцію ідентифікації і верифікації клієнтів агентам. Та щоб банки не розслабилися, відповідальність за роботу агентів була покладена на самі банки. Відтак, на практиці вони вирішили не ризикувати своєю репутацією і не зв'язуватися з агентами — навіщо возу п'яте колесо, тим більше, ще й не безкоштовне?
Ризик-орієнтований підхід почав давати результати у вигляді блокування операцій клієнтів з вимогою надати документи, що підтверджують джерело походження коштів. Бажання клієнта уточнити у банку що-небудь по його процедурі ідентифікації і верифікації тепер буде розглядатися як спроба обійти цю процедуру (додаток 20 до постанови НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу»).
Багатьох проблем з банками представники суб'єктів первинного фінансового моніторингу могли б уникнути, якби клієнти звернулися до фахівців. Ми, наприклад, готові допомогти клієнту вирішити проблеми з використанням його коштів і при цьому не стати об'єктом пильного вивчення службою фінансового моніторингу банку. Це завдання стає ще більш актуальним у світлі розгляду законопроекту про одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб. «Суб'єктом декларування не зазначатиметься інформація про джерела походження задекларованих активів», — сказано у проєкті закону. Та як це буде відбуватися насправді, ми зможемо дізнатися вже незабаром. Не можна виключати, що відразу після нульової декларації буде запущений процес обміну податковою інформацією з іншими країнами-членами ОЕСР, про який так багато говорили.
Уже зараз більшість банків підключені до системи автоматичного арешту і списання боргів з осіб, які потрапили до Єдиного реєстру боржників. Незабаром автоматичний арешт коштів стане можливий для всіх видів боргів — за несплату штрафу за порушення ПДР, несплату кредиту або відсотків по ньому, борг по комуналці тощо. Банки самі зацікавлені в переході на більш сучасну модель роботи, оскільки вона економить їх людські, часові та паперові ресурси. Більше того, часто вони самі намагаються стягувати гроші з когось, тому їм вигідніше застосовувати більш ефективні інструменти.
Як кажуть, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Щоб не було згодом нестерпно боляче, треба вже зараз давати собі звіт у тому, що уникнути розкриття своїх активів не вийде. Сприймаючи це як догму, слід звернутися до фахівців для отримання консультації на предмет зменшення ризиків і надання іншого роду професійної допомоги. У житті бувають різні ситуації, то чому ж у таких важливих моментах, пов'язаних з фінансово-економічними відносинами з державою, ми поводимося байдуже? Ми працюємо для того, щоб захистити ваші інтереси. Головне наше завдання — допомогти вам зберегти вже накопичені кошти. У міжнародному співтоваристві, в яке ми намагаємося увійти як цивілізовані люди, давно існує практика залучення юриста (адвоката) до будь-яких питань, що стосуються фінансово-економічних відносин. Наявність «свого» юриста вважається такою ж обов'язковою, як і «свого» лікаря.
Прогрес не стоїть на місці. Використання сучасних методів роботи спільно з закордонними філіями нашої компанії дає нам можливість запропонувати оптимальний алгоритм вирішення поставлених завдань. Знання та досвід — ось головна запорука вирішення проблем, які стоять перед нами на поточний момент.
Чому нас вчить ця історія? Хто обізнаний, той озброєний.