На початку червня голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував розробку законопроєкту, згідно з яким пропонується списання заборгованості громадян за споживчими кредитами на придбання майна, що було знищене під час бойових дій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
14 червня цей законопроєкт № 7441-1 вже зареєстровано у Верховній Раді України, а отже, найближчим часом парламент голосуватиме за внесення відповідних змін до законодавства.
Кому і які борги пропонують списати народні обранці – спробуємо розібратися в межах цієї публікації.
Борги за знищене майно можна буде не повертати?
Не зовсім так. По-перше, законопроєкт стосується не будь-якого майна, а лише нерухомого житлового майна (та майнових прав на нього), а також автомобілів.
По-друге, у законопроєкті передбачено два механізми врегулювання відносин позичальників із кредиторами: тимчасове призупинення сплати боргу позичальником та списання заборгованості взагалі.
У яких випадках повернення боргу призупиняється?
Право на призупинення повернення боргу мають позичальники, які придбали житлову нерухомість за договором купівлі-продажу з розстроченням/відстроченням платежу або ж взяли споживчий кредит на автомобіль чи житлову нерухомість із забезпеченням кредиту цим майном (або майновими правами на нього).
Придбане в розтрочку або за споживчим кредитом майно має відповідати хоча б одній із таких ознак:
- перебувати на тимчасово окупованій території або в межах територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
- пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.
Призупиненню підлягає виплата всього боргу: тобто основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів. Кредитором також здійснюється прощення (анулювання) відсотків за таким кредитом, нарахованих з 24.02.2022 до дня звернення позичальника із заявою про призупинення.
Для призупинення позичальник надсилає кредитору відповідну заяву та документи, які підтверджують факт знищення або пошкодження нерухомого майна.
Якщо майно розташоване на території України, де у позичальника є доступ до нього, документи, які підтверджують факт знищення або пошкодження нерухомого майна, подаються одразу із заявою, а якщо ж майно перебуває на окупованій території, в районі проведення бойових дій, в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) – можуть бути подані протягом 90 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.
Як довго триває таке призупинення?
Обов’язок щодо сплати заборгованості за зруйноване/знищене майно призупиняється до моменту отримання позичальником державної компенсації.
А для майна, яке не знищене і не зруйноване, а перебуває на тимчасово окупованій території, в зоні проведення бойових дій, у тимчасовій окупації, оточенні чи блокуванні, – до 90-го дня включно після дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або до дня подачі боржником підтвердних документів.
А коли борг списується взагалі?
Право на анулювання боргу мають позичальники, які придбали в кредит з розстроченням/відстроченням платежу житлову нерухомість або ж взяли споживчий кредит на автомобіль чи житлову нерухомість із забезпеченням кредиту цим майном.
Щоб анулювати борг, потрібно підтвердити одночасне дотримання таких умов:
- майно знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;
- загальна площа не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку – 250 квадратних метрів, і таке майно є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника; або ж знищений єдиний автомобіль, робочий об'єм двигуна якого не перевищує 2500 сантиметрів;
- станом на 23.02.2022 відсутня прострочена заборгованість за таким договором;
- для споживчого кредиту метою отримання було придбання, реконструкція чи будівництво нерухомого майна або придбання автомобіля.
Позичальник разом із заявою про анулювання боргу зобов’язаний подати документи, що доводять відповідність нерухомого майна перерахованим умовам.
Який строк подачі заяв про анулювання та призупинення боргів кредиторам?
До трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.
А в чому різниця між пошкодженням і знищенням майна? І що це за документи, які це підтверджують?
Пошкоджене майно може бути відновлене шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції, а зруйноване – ні.
А ось того, які документи підтверджують знищення чи пошкодження, законодавці не уточнюють. Думаю, що в майбутньому це стане причиною низки судових спорів між боржниками і кредиторами: хоч ми всі є свідками руйнівної агресії російської федерації проти України в режимі реального часу, підтвердити документально та довести причинно-наслідковий зв’язок між діями ворога та пошкодженням чи знищенням саме вашого майна може бути непросто.
Для цього, як мінімум, необхідно належно документально зафіксувати пошкодження, а в деяких випадках навіть може бути доцільно провести експертне дослідження.
А що ж робити кредиторам, борги перед якими анульовано? Законопроєкт захищає їхні інтереси?
За словами ініціатора законопроєкту пана Гетманцева, інтереси кредиторів захищатимуть передбачені законодавством бюджетні програми, які міститимуть умови щодо відшкодування анульованої заборгованості.
Дійсно, згідно із законопроєктом передбачено, що кредитор після прощення (анулювання) заборгованості набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону. Законодавчого акта про це ще не прийнято, тож слідкуємо за законотворчим процесом.
У випадку з призупиненням виплати боргів усе дещо складніше: обов’язок сплати позичальником боргу для знищеного/пошкодженого майна поновлюється з дня отримання позичальником компенсації від держави та «подальшого врегулювання відносин з кредитором».
Проте наразі законодавство не передбачає виплати компенсацій за знищені або зруйновані автомобілі, а розмір отриманої компенсації за житло може бути недостатнім для повернення боргу. А за чий кошт кредитору буде відшкодована в такому випадку різниця, і чи буде відшкодована взагалі, і як виглядатиме подальше «врегулювання відносин з кредитором», законодавством поки що не передбачено.
Тож залишається лише сподіватися, що держава, захищаючи інтереси позичальників як більш вразливої сторони кредитних відносин, не перекладе весь фінансовий тягар цього захисту виключно на кредиторів.