Проблема нелегальних перевезень давно стоїть на порядку денному. Цей ринок вже тривалий час майже безперешкодно функціонує в Україні, і для багатьох стало нормою замовляти послуги перевезення пасажирів чи вантажів у так званих «сірих» перевізників. Сьогодні Інтернет рясніє від пропозицій нелегалів, які працюють без реєстрації суб'єкта господарювання, без ліцензій та інших дозвільних документів, а влада тривалий час не приділяла цьому питанню достатньої уваги. Страждали від цього насамперед самі споживачі послуг таких перевізників.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак ситуація змінюється. У лютому 2024 року в Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №11025 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом та протидії нелегальним пасажирським перевезенням», який покликаний навести лад на ринку пасажирських перевезень.
Нелегальні перевезення є небезпечними не лише для пасажирів, але й для інших учасників дорожнього руху, оскільки такі перевізники зазвичай не дотримуються стандартів безпеки.
На відміну від легальних перевізників, «сірі» перевізники не проводять медичні та технічні передрейсові огляди, використовують перероблені з вантажних в пасажирські автобуси, не видають квитки та не здійснюють пільгові перевезення. Пасажири та вантаж, що ними перевозяться, жодним чином не застраховані.
Процедура накладення стягнення на перевізників передбачає фіксацію правопорушення, що є підставою для складання протоколу. Протокол та інші матеріали адміністративної справи надсилаються в суд для прийняття остаточного рішення.
У судовій практиці в цьому виді правопорушень застосовуються положення ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою правопорушенням вважається провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Здебільшого суди зазначають, що істотною ознакою цього адміністративного правопорушення є отримання прибутку та систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності. Однак часто, внаслідок недоведеності систематичності дій, відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 164 КУпАП. У такому разі провадження у справі закривають, без притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Законопроєктом №11025, шляхом внесенням змін до КУпАП новим складом адміністративного правопорушення (стаття 16420), цю прогалину в законі буде усунено.
Санкція цієї статті передбачає накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також у примітці до ст. 16420 зазначається, що «Під оплатним перевезенням пасажирів автомобільним транспортом слід розуміти перевезення фізичних осіб транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння дев'ять з місцем водія і більше, за грошову або іншу винагороду».
Вищезазначені зміни в законодавстві нівелюватимуть незаконну діяльність перевізників та забезпечать пасажирів можливістю користуватись послугами перевезення, що відповідають нормам закону. Так само легальні перевізники забезпечуватимуть безпеку пасажирів, належне страхування та дотримання прав пільговиків.