3 травня 2022 р. Верховна Рада конституційною більшістю ухвалила в другому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій», який у ЗМІ називають законом про заборону проросійських партій. Незважаючи на грізну назву закону, мова йде не про автоматичну заборону діяльності таких партій, а лише про встановлення додаткових обмежень їх програмних цілей і дій, порушення яких є підставою для того, щоб Міністерство юстиції звернулося до суду з позовом про заборону політичної партії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Отже, з моменту набрання чинності Закон додатково заборонятиме утворення і діяльність політичних партій, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:
1) виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у т.ч. шляхом представлення збройної агресії російської федерації та/або республіки білорусь проти України як внутрішнього чи громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
2) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали чи здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань російської федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, керованих чи фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у т.ч. шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.
Готуючи відповідні звернення до суду та під час судового розгляду, на мою думку, слід враховувати юридичні тонкощі, за якими можуть намагатися заховатися пособники ворога. Водночас слід пам’ятати, що програмні цілі формуються в установчих документах партії і після набрання чинності Законом навряд чи будуть містити заборонені положення. Тому головну увагу держава має звернути на діяльність та публічні вислови керівництва та членів політичної партії.
Так, відповідно до ст. 8 Закону, статут політичної партії має містити повноваження статутних органів політичної партії. Зокрема, кожен статут політичної партії наділяє її керівника правом представляти її без доручення, що, на моє переконання, охоплює і право здійснювати публічні заяви та озвучувати позицію партії навіть без додаткових її рішень.
Віднині чітко прописані наслідки заборони або зупинки діяльності партії для парламентських фракцій у парламенті, що сформовані цими політичними партіями: у разі заборони діяльності партії судом парламентська фракція оголошується розпущеною, у разі затвердження Президентом України рішення Ради національної безпеки і оборони України про зупинення діяльності політичної партії діяльність депутатської фракції зупиняється. Ця новела є надзвичайно важливою з точки зору безпеки держави. Адже це просто абсурд, коли діяльність політичної партії заборонена, а квінтесенція її політичної діяльності і політична верхівка продовжують функціонувати як парламентська фракція, користуючись усім спектром прав: правом на формування порядку денного, на формування керівного складу комітетів, на представлення у тимчасових комісіях та навіть на гарантований регламентом час для виступів, який може буде використано для просування наративів ворога.