Українська IP-сфера довгий час була напрочуд консервативною. Спільнота фахівців, у якій всі знають усіх, зустрічалась з року в рік та на профільних конференціях обговорювала шляхи вирішення проблем, що давно назріли. Здебільшого ті ж самі проблеми, зміни та проєкти ми обговорювали, коли я ще був студентом та вперше брав участь у форумах. Минуло майже 10 років, і здавалося б, це мало тривати вічно, але ж ні. 2020 р. змусив завмерти багато сфер у всьому світі, але інтелектуальну власність в Україні змусив нарешті зрушити.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Звичайно, це збіг, але саме цього року набрала чинності низка змін до законодавства, що істотно вплинуть на сферу IP. Відразу кілька проєктів, що роками у різних формах чекали свого часу, стали законами.
Базовими змінами я назвав би кроки до функціонування Національного органу інтелектуальної власності. Сподіваюся, практично це вирішить цілу низку проблем від скорочення часу для прийняття рішень за заявками до ясності в питаннях повноважень чи формування позовних вимог. Заявники історично відчували незручності від того, що рішення за документами приймало Міністерство, а розглядало документи ДП «Укрпатент».
Інші ключові новели з’явилися у патентному законодавстві. Давня дискусія щодо боротьби з «вічнозеленими патентами» та щодо винятку «Болар» втілилась у важливі зміни до закону. Не можна всі з них назвати безспірними. У країнах, де діє виняток «Болар», зазвичай висока культура правозастосування, помножена на відповідальність суб’єктів за зловживання можливостями, які надає виняток. З огляду на досвід української правозастосовної практики, було б доцільно допрацювати вказане положення шляхом:
- максимальної конкретизації умов, дій, строків та інших елементів механізму у вказаному проєкті;
- окреслення вичерпного переліку дій, які не визнаються порушенням прав;
- встановлення ефективного механізму відповідальності за зловживання можливостями, які надає виняток «Болар».
Що ж до «вічнозелених патентів», то спільнота, яка знається на фармацевтичному ринку, дискутувала з цього приводу задовго до змін та продовжить дискусію після них. Одним із завдань держави дійсно є запобігання зловживанню правами інтелектуальної власності, але не шляхом ручного виключення певних галузей техніки зі списку об’єктів, що патентуються, а шляхом проведення більш професійної експертизи заявок та зменшення кількості помилок при встановленні відповідності винаходів певним критеріям. Менше з тим, навіть чинні формулювання закону щодо обмеження правової охорони на окремі об’єкти чи щодо надання додаткової охорони правам на винаходи можуть бути значно вдосконалені шляхом конкретизації.
Деякі згадані зміни вплинули на нашу роботу вже, інші впливатимуть згодом. Дещо з цього хочеться вітати, щось доопрацювати, інше ж хочеться змінити прямо зараз. На окремі інститути, як то суд з питань ІВ, ми ще чекаємо. Головне, на мою думку, — що законодавство в IP-сфері припинило бути скелею, про яку можна лише говорити, а вдосконалити її — ніяк. Сподіваюся, ми навчились.