З метою продовження реформування пенітенціарної системи законодавцем вирішено переглянути види основних покарань, визначених ст. 51 КК України. На цьому етапі увагу сконцентровано на доцільності існування такого виду покарання, як арешт — його визнано таким, що втратив соціальне і правове значення, а також проблемним у застосуванні та виконанні у зв’язку з відсутністю необхідної інфраструктури.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Крім того, в умовах воєнного стану додалась проблема обмеженої кількості місць для тримання військовополонених. Отже, приміщення арештних домів, які функціонують при слідчих ізоляторах, у разі їх вивільнення могли б підійти для розв’язання цього питання.
За таких обставин 23 серпня 2023 року в другому читанні прийнято законопроєкт №9185, у результаті чого Кримінальний кодекс України доповнюється новим видом основного покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Відповідно до нової ст. 59–1 КК пробаційний нагляд — це покарання у вигляді обмеження прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових і соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Пробаційний нагляд може призначатися на строк від одного до п’яти років — у цей період на засудженого можуть бути покладені обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без дозволу вказаного органу.
Також на час відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду засудженого можуть зобов’язати: від одного місяця до одного року носити електронний засіб контролю та проживати за вказаною у рішенні суду адресою; обмежувати спілкування, пересування та проведення дозвілля; працевлаштуватись або вживати заходів щодо пошуку роботи; пройти курс лікування від алкогольної/наркотичної залежності чи від розладів психіки, що становлять загрозу оточуючим, а також виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Ст. 60 Кримінального кодексу України відтепер буде викладена в новій редакції, яка передбачатиме застосування арешту як покарання виключно до військовослужбовців.
Необхідно зазначити, що враховуючи велику кількість статей Особливої частини Кримінального кодексу України, до санкцій яких вносяться зміни у вигляді передбачення можливості призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду, зокрема «найпопулярніші» — ст. 185 (крадіжка), ст. 309 (незаконний обіг наркотиків), то навантаження на органи пробації може зростив рази, що також, можливо, потребуватиме додаткового фінансування і розширення їх штату.
Питання можуть виникнути й до практичної реалізації можливості покладення судом обов’язків виконання заходів, передбачених пробаційною програмою, оскільки перелік заходів і зміст самої програми будуть встановлюватися не судом, а іншими особами, які у такий спосіб фактично наділятимуться повноваженнями замість суду регулювати суворість покарання, послаблюючи або посилюючи відповідну програму.
Вважаю, що, як завжди, будь-яка новація має пройти період адаптації до практичних реалій, тому введення нового виду покарання ще потягне за собою необхідність додаткових змін у чинне законодавство.