Питання подвійного або множинного громадянства неодноразово порушувалось у стінах парламенту. Однак жодна законодавча ініціатива не була реалізована, зокрема через дискусію щодо їх відповідності Конституції. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Президент Володимир Зеленський актуалізував це питання та знайшов аргумент, якому складно заперечити: насправді нас 65 мільйонів, але ми розпорошені по світу. Тож, Глава держави вніс на розгляд Парламенту новий законопроєкт №10425, яким пропонує запровадити спрощений порядок набуття громадянства України. Головна суть документу в тому, що для набуття громадянства особа разом із заявою подає декларацію про визнання себе громадянином України. Це абсолютна новела для України. Оскільки така декларація подається замість декларації про відмову від іноземного громадянства. Проте скористатися цим механізмом зможуть не всі. Зазначена норма стосується лише осіб, що мають право на спрощений порядок набуття українського громадянства. Це громадяни дружніх до нас держав: Австрії, Бельгії, Болгарії, Великої Британії і Північної Ірландії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Кіпру, Норвегії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словацька Республіка, Словенії, США, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції, Швейцарії, Японії. Також Президент пропонує відкоригувати підстави для втрати громадянства України. Так, якщо у чинному Законі однією з підстав для втрати громадянства є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, то у законопроєкті Президент пропонує позбавляти українського громадянства за добровільне набуття російського громадянства або громадянства іншої держави за виключенням громадянства країн-партнерів України. Отже, ключовим положенням проєкту є те, що для громадян держав-партнерів України пропонується: дозволити по спрощеній системі набути громадянство України, не відмовляючись від іноземного громадянства; набути громадянство держави-партнера України, не втрачаючи українського громадянства. Щодо відповідності законопроєкту Конституції України. Згідно з ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Одночасно ст. 92 КУ встановлює, що тільки законами України визначаються, зокрема, громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства. На виконання зазначеної норми ухвалено Закон «Про громадянство», у ст. 2 якого закріплений принцип єдиного громадянства, який виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Водночас ця ж стаття говорить, що якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Тобто — якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. У поданому Президентом законопроєкті зазначені норми залишаються майже незмінними. Адже сама по собі декларація про визнання себе громадянином України — це документ, у якому іноземець, який є громадянином дружніх держав, при поданні заяви про набуття українського громадянства засвідчує, що у правових відносинах з Україною він визнає себе лише громадянином України. Саме це і є ключем до розуміння, чому впровадження спрощеного порядку набуття громадянства не суперечить конституційній нормі про єдине громадянство. Оскільки у правовідносинах України і громадянина України, громадянство завжди єдине — Українське. У цьому разі наявність іноземного паспорту можна сприймати як один з документів, що має відношення у правовідносинах особи з іншими, окрім України, країнами. Наразі Конституційний Суд досліджує питання можливості множинного громадянства в Україні. У квітні минулого року КС почав розгляд справи за конституційним поданням 99 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення ст. 4 Конституції України, яка передбачає наявність в Україні єдиного громадянства. На цей час суд перейшов до закритої частини розгляду та ухвалення рішення. Тому, реформуючи законодавство про громадянство, варто зважати на той факт, що Конституційний Суд у перспективі висловить власну думку щодо цього питання.