Після початку повномасштабного вторгнення основною підтримкою для української армії стали саме NGO, які зазвичай проводять волонтерські збори та організовують закупівлю всіх необхідних засобів для допомоги військовим. В Україні NGO представлені переважно як неприбуткові установи та організації, а саме громадські об’єднання та благодійні організації, які є найпоширенішими організаційно-правовими формами неприбуткових організацій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Громадське об’єднання — це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. До громадських об’єднань належать громадські організації та громадські спілки.
Благодійна організація — юридична особа приватного права, установчі документи якої встановлюють благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених ЗУ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» як основну мету її діяльності. Видами благодійної організації є благодійний фонд, благодійне товариство та благодійна установа.
Ще до повномасштабного вторгнення волонтерська тема не була розвинена настільки, як сьогодні. Тому останні два роки більшість громадських і благодійних організацій спрямовують свою діяльність на допомогу військовим, а також соціальні та гуманітарні ініціативи, пов’язані з допомогою особам, що постраждали внаслідок воєнних дій. У результаті чомусь виникають нові тенденції в особливостях супроводу організацій, оскільки для громадських організацій переведення частини коштів на благодійні цілі, зокрема на підтримку військових, викликає ризики з податкової сторони, враховуючи, що громадські організації не здійснюють благодійну діяльність. Ці дії можуть стати підставою для втрати статусу неприбутковості для організації. Так, відповідно до пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Порушення цього положення є підставою для позбавлення статусу неприбутковості. Але у зв’язку із введенням воєнного стану було додано певні винятки, які стосуються допомоги військовим. Положеннями п. 63 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу встановлено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ — передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов'язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. З огляду на це виникли нові особливості ведення діловодства організацій, які потребують кваліфікованої допомоги як з боку фахівців у галузі оподаткування й фінансової звітності, так і фахових юристів.
Також в умовах воєнного стану доволі поширеним став краудфандинг — збір невеликих внесків грошових коштів для реалізації поставленої мети. Сьогодні ми кожного дня бачимо це у новинах і поширеннях нашими знайомими зборів на ЗСУ у соцмережах. Законодавчої бази, яка б регулювала систему краудфандингу, в Україні немає, тому це явище стало також новим викликом в галузі супроводу NGO. Для узгодження юридичних питань інтернет-майданчики організацій, які проводять благодійні збори шляхом краудфандингу, користуються загальними законами про інвестування. Відповідно це створює певну недовіру спонсорів до краудфандингу. Зі свого боку відповідальність за зобов’язання сторін затверджуються в договорах, які оформляють між собою сторони, й такі нюанси, як перевірка кредитоспроможності та фінансової стійкості отримувача коштів, відсутні. Тому отримати фінансування від спонсорів через краудфандинг є набагато простішим, ніж отримання кредитів у банках або грантів.
З іншого боку, популярності в Україні також набуло поняття «фандрейзинг». Фандрейзинг — це процес залучення коштів й інших ресурсів для реалізації конкретних завдань або проєктів, а також для підтримання діяльності та існування NGO загалом.
Зокрема, поширенню фандрейзингу в Україні сприяло створення UNITED24 — офіційної фандрейзингової платформи України. UNITED24 не є NGO, роботу платформи регулює постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року №472, яка встановлює порядок використання коштів, зібраних завдяки донорам UNITED24. Але її поява зробила значний внесок у популяризацію фандрейзингу в Україні як методу збору коштів NGO на їхні благодійні ініціативи і проєкти.
Та варто зазначити, що законодавством України поняття фандрейзингу наразі не закріплено, але це явище вже помітно впливає на тенденції напрямів супроводу неприбуткових установ та організацій, що залучають кошти під свої проєкти.
Окремо хотілося б розкрити тему грантів. Оскільки громадські організації не мають на меті отримання прибутку й у більшості випадків не здійснюють підприємницької діяльності, одним із основних джерел фінансування проєктів організацій є саме гранти.
Військова агресія завдала значної шкоди усталеному життю мільйонів людей, тому підтримка державних інститутів з боку європейських і міжнародних донорів в умовах війни дуже важлива. Багато міжнародних NGO, а також іноземних державних установ і міжнародних організацій виділяють кошти на допомогу Україні саме через гранти.
Грант — це сума, яку донор надає отримувачу без будь-яких зобов’язань щодо подальшого повернення для досягнення соціально значущої мети. Головною особливістю гранта є його безповоротність. Юридичне оформлення гранта зазвичай відбувається шляхом укладення угоди про надання гранта або договору про благодійну пожертву.
Але слід зважати, що однією з найголовніших умов отримання гранта є звітність перед грантодавцем за результатами реалізації гранта. Звіт про результати реалізації гранта, ймовірно, є найбільш важливим етапом процедури отримання гранта. Варто відповідально ставитися до цього і завжди повідомляти про результати використання коштів гранта й докладати всі угоди й акти, особливо якщо грант був отриманий від європейських або міжнародних донорів. Звичайно, якщо організація хоче без проблем укласти договір про надання грантів, краще звернутися по професійну юридичну допомогу.