У Верховній Раді України зареєстровано законопроект Президента В. Зеленського №5067 від 15.02.2021 р. про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ Верховному Суду як суду першої інстанції. Цим законопроектом пропонується встановити, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України чи інших суб'єктів владних повноважень, повноваження яких поширюються на всю територію України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На сьогоднішній день, відповідно до ч. 1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справ вказаної категорії підсудний виключно славнозвісному Окружному адміністративному суду Києва. Разом з тим, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Також за законопроектом судом апеляційної інстанції у зазначених вище справах є Велика Палата Верховного Суду (на сьогоднішній день апеляційний перегляд рішень Окружного адміністративного суду Києва здійснює Шостий адміністративний апеляційний суд, а касаційний — Верховний Суд). Тобто касаційний перегляд такої категорії адміністративних справ у разі прийняття законопроекту буде виключений.
Крім того, законопроектом пропонується здійснювати розгляд адміністративних справ щодо оскарження постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України Верховним Судом у складі не менш ніж з 5 суддів колегії Касаційного адміністративного суду. Інші адміністративні справи щодо оскарження нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, інших суб'єктів владних повноважень за проєктом мають розглядатися Верховним Судом у складі не менш ніж 3 суддів колегії Касаційного адміністративного суду.
Слід зазначити, що цим законопроектом уточнюється значення терміну «нормативно-правовий акт» для цілей Кодексу адміністративного судочинства України, а саме пропонується додати, що НПА — це у т. ч. акт, який, відповідно до закону, є регуляторним актом, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами).
Аналізуючи запропонований проєкт змін до Кодексу адміністративного судочинства України, слід відзначити, що Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України та інші суб'єкти владних повноважень приймають нормативно-правові акти, які встановлюють загальні правила правовідносин всіх суб'єктів держави на всій території України. Тому цілком логічно, що розгляд відповідної категорії адмінсправ повинен мати свої особливості та здійснюватися найбільш досвідченими суддями нарівні зі справами щодо оскарження актів чи бездіяльності органу законодавчої влади, вищих органів судової влади та безпосередньо Президента України. Однак щодо запропонованих змін виникає запитання: чи на часі вони?
Зрозумілою вбачається ініціатива Президента законно вирішити хоча б частину, так би мовити, «проблемних питань», які наразі склалися навколо розгляду справ Окружним адміністративним судом Києва. Проте чи врахували в офісі Президента рівень завантаженості суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, де на сьогоднішній день розгляд касаційних скарг триває роками? Звичайно, можна стверджувати про необхідність надання пріоритету в розгляді саме особливих справ, але в результаті справи звичайних людей розглядатимуться ще довше. Не слід забувати і про кількість зазначених справ, що на сьогоднішній день перебувають у провадженні ОАСК. Яка буде їх подальша доля? Законопроект не надає відповіді на такі питання.
І наостанок. Вирішуючи «проблемні питання» Окружного адміністративного суду Києва, влада думає лише про «великі справи». А що робити зі справами звичайних громадян та бізнесу? Чому в офісі Президента забули, що складнощі судочинства у вказаному храмі правосуддя мають не лише Великі Державні Органи? Сподіваємось, відповідь на ці питання надасть парламент.
Як альтернатива такому законопроекту, можливо, підійшла би модель, за якої виключна підсудність відповідної категорії справ як суду першої інстанції надавалася б апеляційним адміністративним судам. Причому за вибором або/чи місцезнаходженням позивача. У такому випадку апеляційний розгляд такої особливої категорії справ здійснював би Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, а касаційний — Велика Палата Верховного Суду.
Що стосується справ звичайних людей та бізнесу, то чому б їм самим не обирати, де буде розглядатися позов? Враховуючи перезавантаженість ОАСК, багато хто з них погодиться, щоб його справа розглядалась хоч і не судом «під домом», але в дійсно розумні строки. Наприклад, Чернігівський окружний адміністративний суд міг би взяти на себе частину «звичайних справ» Київського адмінсуду, а дорога до північного обласного центру зі столиці займає трохи більше часу, ніж дорога з Виноградаря до ДВРЗ. Крім того, не слід забувати про набираючий оберти тренд проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами суду.