Згідно з ч. 1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі – Закон України «Про виконавче провадження»), кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом. Отже, на стягувача покладається обов’язок щодо сплати авансового внеску для виконання виконавчого провадження, після закінчення такого провадження авансовий внесок повертається стягувачу, тому постає закономірне питання про те, чи буде включатися повернутий авансовий внесок до доходу платника єдиного податку.
Згідно з пп. 5 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПК України), до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Держава фіскальна служба України у своєму листі від 08.11.2017 р. №2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК зазначила: «Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи-платника єдиного податку І-ІІІ групи та не підлягають відображенню в податковій декларації. Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа-платник єдиного податку І-ІІІ групи повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти були отримані, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення».
Із зазначеного випливає, що фактично сума включається/не включається до складу доходу платника єдиного податку залежно від періоду повернення. Якщо аванс повертається в тому ж періоді, в якому їх було отримано – не включається до складу доходу платника, якщо в іншому податковому періоду – включається до складу доходу платника. Проте в цьому випадку юридичним фактом повернення авансу виступає розірвання договору, повернення товару або за листом-заявою про повернення коштів. Водночас жодна з юридичних дій не вчиняється у разі повернення авансу в межах виконавчого провадження, який повертається після закінчення провадження або повернення виконавчого документа стягувачу. Тому норма пп. 5 п. 292.11 ст. 292 ПК України не поширюється на операцію щодо повернення авансового внеску стягувачу в межах виконавчого провадження.
Виходячи із загального правила, встановленого п. 292.1 ст. 292 ПК України, доходом платника єдиного податку вважається:
- для фізичної особи-підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті (при цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого й нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності);
- для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.
Тому фактично авансовий внесок, який повертається стягувачу в межах виконавчого провадження, згідно з п. 292.1 ст. 292 ПК України має включатися до складу доходу платника єдиного податку. Проте такий висновок напряму суперечить економічній сутності доходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 17.07.1999 р. №996-XIV, доходи – це збільшення економічної вигоди у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу завдяки внескам власників).
Визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування єдиним податком, в тому числі у вигляді повернення авансового внеску, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. У разі повернення такого авансу в платника єдиного податку не відбувається фінансовий приріст та не змінюється майновий стан. Отже, такий платник фактично отримує власні кошти, які були раніше сплачені на користь виконавчої служби як підстава для виконання виконавчого провадження. Тому згідно з економічною сутністю доходу повернення авансового внеску не повинно включатися до складу доходу платника єдиного податку.
При цьому звертаємо увагу, що судова практика щодо окресленого питання наразі відсутня, тому під час проведення податкової перевірки контролюючі органи користуються фіскальним підходом. У разі не включення авансового внеску за виконавчим провадженням до складу доходу платника єдиного податку можливі донарахування з боку контролерів відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПК України.