Тільки-но зросли податки, як вже анонсують їх чергове підвищення через кілька місяців. Зрозуміло, що бюджет має діру, яку потрібно заповнювати вже зараз, і найпростіший та найшвидший спосіб — просто підняти податки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чи є альтернативи посиленню податкового навантаження для населення? Безперечно такі варіанти є, але їхня реалізація довготривала й складна. Забігаючи наперед, скажу, що деякі з альтернатив — це доволі непопулярні рішення, за які можна отримати тонни хейту від певних категорій населення, і далі ви зрозумієте, чому. Давайте розглянемо основні з цих варіантів.
1. Законодавче врегулювання ринку рієлторських послуг.
Це дозволить взяти під контроль та поставити в чіткі професійні рамки десятки тисяч рієлторів по всій країні, які наразі працюють «в чорну». Професійне навчання, контроль діяльності, отримання свідоцтв, страхування відповідальності, заборона брати комісію з іншої сторони, яка сама шукала об’єкт, а головне — сплата податків з комісійної винагороди, яка іноді сягає десятків тисяч доларів. Це далеко не повний перелік причин, чому професіоналів своєї справи потрібно нарешті поставити у законодавчі межі. Проєкти закону вже існують, але поки це лише проєкти.
Зараз же маємо ситуацію, коли велика кількість рієлторів не зареєстровані навіть як ФОПи та отримують комісійну винагороду готівкою «з рук в руки». Звичайно, рієлтори у такий спосіб не сплачують податки, обкрадаючи так державу на мільйони гривень щомісячно.
2. Законодавче врегулювання ринку надання інтимних послуг.
«Це що за неподобство?!», «Як так?!» — чується з усіх боків. Треба дивитися правді в оці — цей ринок де-факто існує. Проїдьте після 20-ї години околицями Києва або елементарно загугліть.
За даними джерел в правоохоронних органах, оборот ринку досягає мільярдів гривень щорічно. Законодавче врегулювання (легалізація) ринку надання інтимних послуг дозволить взяти державі хоча б частину ринку під свій контроль. Мільйони гривень перекочують з кишень «кришувальників» до державного бюджету у вигляді податків. А ще — соціальні гарантії для працівників, обов’язкові медогляди тощо. У багатьох європейських країнах цей ринок вже легалізований і вони успішно отримують податки з цього. Ба більше, для врегулювання цього ринку в нашій країні вже теж створювали законопроєкт.
3. Законодавче врегулювання діяльності осіб, які виготовляють контент для дорослих.
Цей пункт можна поєднати з попереднім. Наразі ця діяльність «врегульована» Кримінальним кодексом — виготовлення, збут і розповсюдження. Щорічно купа бюджетних грошей виділяється на оперативні закупки та утримання цілої армії оперів і слідчих, які купують цей контент і уважно його роздивляються, призначають експертизи, ще раз роздивляються. Це все для того, щоб дівчина, яка заробляє на Онліфанс чи Порнхаб, отримала умовний строк. Ну або щоб справу «прикрили», а дівчина почала платити відсоток від своїх доходів «прикривачам», звісно ж, не у вигляді податків.
Діяльність таких творчих людей потрібно легалізувати й оподатковувати відповідно, щоб відсотки від їх доходів йшли не на закриття справ, а в державний бюджет. Ба більше, деякі з них мають велику аудиторію та справді заробляють мільйони. Під час написання цієї статті звернули увагу на інформацію від Данила Гетманцева про те, що органами Державної податкової служби України залучено до декларування громадянку «С», яка одержала доходи за створення платного контенту на інтернет-платформі «Only Fans». Від громадянки до бюджету надійшло понад 13,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Уявіть кількість надходжень до бюджету, якщо цим людям більше не потрібно буде ховатися та їхня діяльність буде легалізована. Звичайно, знайдуться ті, хто ухилятиметься від сплати податків, але для цього в Україні діє Бюро економічної безпеки, детективи якого розшукають всіх порушників, змусивши сплатити все до останньої краплі.
Наявність же в Кримінальному кодексі норма, яка передбачає покарання за «контент» — архаїзм і «совок».
4. Законодавче врегулювання ринку обігу цивільної зброї.
Багатостраждальні законопроєкти «Про зброю» в різних варіаціях вже багато років блукають кулуарами, але кінця-краю не видно. Прийняттям відповідних законів мали легалізувати право громадян на придбання та носіння короткоствольної вогнепальної або травматичної зброї. Наразі триває боротьба прихильників легалізації і хоплофобів. У кожної сторони багато аргументів. Проте легалізація значно збільшила б оборот легальної зброї і, відповідно, надходження до бюджету у вигляді податків від її продажу, а також платежів, які здійснюються при оформленні дозволів.
Вдаватися в аргументацію «за» чи «проти» такої легалізації з погляду громадської безпеки, статистики злочинності та інших факторів ми зараз не будемо, оскільки це тема для окремої статті. Зазначимо лише, що «дозволити зброю» не означає роздавати її направо й наліво першому-ліпшому бажаючому. Має бути надзвичайно жорсткий механізм контролю видачі дозволів, який би виключав потрапляння зброї до осіб, які мають проблеми із законом або психікою.
Наразі ж маємо по країні широкий обіг нелегальної зброї з одного боку, і позбавлення державою громадян права на рівноцінний захист — з іншого.
5. Законодавче врегулювання ринку обігу рекреаційного канабісу.
Десь тут мене вже мають забивати камінням. Але! Подекуди гучніше всього проти легалізації канабісу кричать любителі горілки, які часто стають агресивними та можуть зриватися на дружинах, офіціантах чи випадкових перехожих. Таку поведінку навряд можна ставити у приклад.
Ви навіть не уявляєте, яка кількість насильницьких злочинів вчиняється в стані алкогольного сп’яніння. Алкоголь — теж наркотик, але його легалізували. Продавати алкогольні напої не перестануть, оскільки податки з продажу цього наркотику приносять мільярди до бюджету. Ну й великі гравці на ринку алкоголю завжди будуть продовжувати лобіювати його обіг.
Вплив канабісу значно відрізняється від дії алкоголю, і рівень насильницьких злочинів, пов'язаних із ним, майже нульовий. Якщо алкоголь негативно впливає як на того, хто його вживає, так і на оточуючих, то рекреаційне використання канабісу практично не шкодить іншим, а його вплив на здоров’я споживача менш руйнівний, ніж від алкоголю. Ринок рекреаційного канабісу надзвичайно великий і продовжує існувати незалежно від його легалізації. Отже, варто контролювати цей ринок і отримувати податкові надходження від продажу канабісу та діяльності спеціалізованих закладів. До того ж, багато розвинених країн уже легалізували канабіс і отримують з цього податки.
6. Законодавче врегулювання діяльності блогерів.
Деякі аспекти діяльності блогерів уже регулюються Законом України «Про рекламу». Блогери також мають можливість зареєструватися як ФОП і сплачувати податки, але можуть і не реєструватися, приховуючи свої доходи. Отже, доцільно було б встановити чіткі законодавчі критерії, за якими особу можна було б вважати блогером, зобов’язуючи її офіційно реєструватися та звітувати про свої доходи з подальшою сплатою податків. Водночас Бюро економічної безпеки отримало б завдання ідентифікувати блогерів за такими ознаками, як регулярність публікацій, аудиторія, тип контенту та наявність реклами, здійснювати моніторинг доходів і притягати до відповідальності за уникнення реєстрації та сплати податків.
Отже, альтернативні шляхи наповнення бюджету є і над ними потрібно було починати працювати вже давно. Наведені ринки в сукупності можуть принести мільярди гривень надходжень до бюджету і це лише частина з того, що можна додатково запровадити. Тож є над чим працювати, окрім банального підвищення податків.
Звісно, не всім сподобаються запропоновані варіанти поповнення бюджету, на чому ми наголошували на початку статті. Однак завжди знайдуться ті, хто стримує прогрес. У важкі часи країна має орієнтуватися на досвід більш розвинених держав, де подібні непопулярні кроки вже давно стали реальністю.