Особливості національного дорожнього руху. Чому шалені штрафи не працюють

План влади щодо зменшення кількості ДТП в Україні шляхом введення шалених штрафів себе не виправдав. Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху”, на якому старанно заробляла бали «Зе-команда», діє в країні більше чотирьох місяців (Закон №1231-ІХ набув чинності 17.03.2021), але статистика щодо ДТП свідчить про протилежне.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

За інформацією МВС станом на червень 2021 року, у середньому в Україні кожні три хвилини стається одне ДТП. Кожні 15 хвилин на дорозі травмується одна особа. Лише за минулий рік на дорогах постраждали біля 32 тис. осіб, більше 3500 людей, які потрапили в аварії, загинули. Суттєве зростання кількості дорожніх пригод у перше півріччя цього року підтверджує офіційна статистика Патрульної поліції: з 1 січня по кінець червня 2021 року в Україні зареєстрували більше 86 тис. ДТП. Для порівняння: у цей самий період 2020 року загальна кількість аварій перевищувала 72 тисячі. Висновки очевидні: водії не стали їздити обережніше, а підвищені штрафи на зменшення аварійності не вплинули.

Погані дороги досі є чи не найбільшим болем країни. Не меншим болем є і вкрай низький рівень культури поводження за кермом. Дискредитують себе під час руху на дорозі навіть офіційні особи: нещодавно в столиці нетвереза суддя Деснянського районного суду потрапила у ДТП на вул. Прирічній. Іномарка судді вилетіла на пішохідну частину вулиці та мало не вбила киян. «Відзначились» за кермом цього літа і чинний депутат від «Слуги народу» в Одесі, а також колишній член провладної партії, нині позафракційний – у Львові. Першого зупинили у стані сп’яніння (нардеп це старанно спростовував), а другий перебував під дією наркотиків. Ці та інші дорожні випадки свідчать про неусвідомлене і легковажне ставлення не лише до ситуації на автошляхах. Така поведінка у глобальному сенсі говорить про високий рівень психологічної напруги тих, хто перебуває за кермом, а також про знецінення свого життя і життя інших.

Де потрібно «стерегтись автомобілів»

ТОП-5 автодоріг державного значення, де за перше півріччя цього року зафіксували найбільшу кількість аварій з травмованими та загиблими виглядає так:

В той самий час на дорогах державного значення ми маємо не так і багато камер фотовідеофіксації. Згідно даних порталу МВС, на дорозі М-03 знаходиться всього три камери, на М-05 – 12 камер, на найнебезпечнішій М-06 (Київ-Чоп) – 13 камер на М-07 – 4 камери і на Н-01 та Р-01 по 2 камери відповідно. Система фіксації адмінправопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі на даний час фіксує перевищення обмежень швидкості авто, порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів.

На початку року у МВС звітували, що завдяки камерам від порушників ПДР до держбюджету надійшло 220 млн грн штрафів. Але, з огляду на статистику аварійності на українських автошляхах, ані «славнозвісний» закон №1231-ІХ, який суттєво підвищує розміри штрафів, ані камери відеофіксації проблему недбалого ставлення до керування авто не вирішують. Схоже, справа зовсім в іншому.

Як знизити аварійність на дорогах

Українському народу, з огляду на багаторічну історію, доводилось постійно переживати знущання – через це люди підсвідомо не відчувають цінності власного життя. Така особливість психологічного стану суспільства проявляється на автошляхах, бо де ж, як не на дорозі, можна, відчайдушно натискаючи на газ, показувати свою перевагу над іншими. Відчуття неконтрольованості свого життя, невпевненість у собі та банальне нехтування правилами дорожнього року є базовими невирішеними проблемами, які виводять Україну в лідери серед країн Європи за смертністю на дорогах.

Нагадаю, що згідно постанови ВСУ (від 19.02.2020 р. у справі № 204/8036/16-а), саме водій, а не особа, яка сидить з кермом, підлягає відповідальності за порушення ПДР. Лише наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. За відсутністю хоча б однієї з ознак правопорушення особа не може бути притягнута до відповідальності.

Для зменшення аварійності на дорогах потрібно впроваджувати систему, суть якої полягала б у аналізі правопорушень і прийнятті рішень щодо перездачі посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Якщо кількість порушень водія за попередньо визначений строк перевищила норму, то він в обов’язковому порядку має заново складати теоретичні й практичні іспити у СЦ МВС, аби поновити право на керування.

Також потрібно унеможливити ухилення водіїв від проходження медкомісії. Довідка про стан здоров’я водія не повинна бути купленою.

Насамкінець зазначу, що у підвищенні рівня безпеки на дорозі важливу роль відіграє правоохоронна система. На сьогодні порушники звикли «домовлятись» з правоохоронцями заради уникнення відповідальності.  Навіть маючи сотню штрафів, продовжують спокійно їздити за кермом та порушувати ПДР. Приклад тому – резонансна аварія, яка сталась у 2017 році у Харкові, коли Lexus виїхав на пішохідну частину та протаранив натовп. Якщо порушники лишатимуться безкарними, це підбурюватиме їх на нові пригоди. Тому важливо встановити нагляд за тим, аби відповідальність водія була неминучою.

І, звичайно, покращення на дорогах не настане, поки у нас не почнуть добудовувати та укріплювати мости, сприяти розвитку велоінфраструктури, наводити лад з паркуванням та вносити здорові зміни в українські закони.