 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Не так багато часу минуло від останніх змін до Постанови КМУ №1178, якою затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», як закупівельну спільноту наприкінці серпня сколихнула новина — Кабінет Міністрів України схвалив новий проєкт Закону «Про публічні закупівлі».
На офіційному сайті Верховної Ради України можна ознайомитись з проєктом нового Закону за посиланням. 11 вересня Комітет з питань економічного розвитку підтримав законопроєкт №11520 від 23.08.2024 (далі також — законопроєкт, Проєкт, Закон про публічні закупівлі).
Положення Закону України «Про публічні закупівлі», яким наразі визначаються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, потребують перегляду з метою запровадження нових інструментів закупівель та коригування наявних для забезпечення проведення ефективних закупівель для потреб відновлення України внаслідок повномасштабної війни, а також з метою виконання міжнародних зобов’язань України в сфері публічних закупівель.
За результатами використання положень, визначених Особливостями, якими наразі врегульовується порядок здійснення публічних закупівель у конкурентний та прозорий спосіб, виникла потреба у перенесення деяких перевірених ефективних інструментів проведення публічних закупівель, визначених Особливостями, на рівень Закону, до яких, зокрема, відноситься наявність щонайменше однієї тендерної пропозиції для проведення тендеру, опційне застосування електронного аукціону, можливість подавати тендерну пропозицію з ціною, що є вищою ніж очікувана вартість предмета закупівлі, якщо це передбачено замовником в тендерній документації.
Метою законопроєкту є забезпечення проведення ефективних публічних закупівель в прозорий та конкурентний спосіб, у тому числі для забезпечення потреб відновлення України внаслідок повномасштабного вторгнення нашого недобросовісного сусіда, а також виконання міжнародно-правових зобов’язань України в сфері публічних закупівель.
Прийняття нового Закону про публічні закупівлі створить правові умови для ефективного здійснення публічних закупівель, у тому числі для відновлення України у післявоєнний період, зокрема з використанням електронної системи закупівель.
Давайте зробимо короткий огляд Проєкту, адже усім, хто дотичний до сфери публічних закупівель, доведеться вивчати новий Закон про публічні закупівлі і працювати по-новому.
Отже, основні зміни в закупівельній сфері, які на нас чекають.
1. Новий принцип здійснення публічних закупівель
Проектом оновлюються принципи здійснення публічних закупівель наступним:
— дотримання зобов’язань у сферах екологічного, соціального та трудового права під час закупівлі та виконання договору про закупівлю.
2. Зміни в плануванні закупівель
Законопроєктом встановлюється, що оприлюднення річного плану закупівель передує проведенню закупівлі та визначає намір замовника в закупівлі товарів, робіт або послуг.
Проєктом чітко визначається, що оприлюднення річного плану має передувати проведенню закупівель і тому перед тим, як оголосити процедуру закупівлі в електронній системі закупівель у замовників вже має бути оприлюднений річний план чи зміни до нього.
Разом з тим при плануванні закупівель законопроєктом визначається, що очікувана вартість предмета закупівлі визначається замовником самостійно та повинна бути актуальною на момент оголошення закупівлі.
Також передбачається, що очікувана вартість предмета закупівлі повинна включати всі можливі витрати, які можуть бути включені до ціни договору про закупівлю та будуть понесені виконавцем такого договору про закупівлю під час його виконання (в тому числі винагороди, виплати, комісії у випадку їх встановлення).
3. Зміни визначення поняття робіт і послуг
Законопроєктом змінюється визначення понять робіт і послуг та передбачається, що останні будуть звучати так:
- роботи — це результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт, у цілому, який сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції. Предметом договору виконання робіт (підряду) є виконання робіт з розробленням проектної документації, результатом яких є будівництво нових об’єктів, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів;
- послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, а також фінансові та консультаційні послуги, послуги, пов’язані з роботами, поточний ремонт, послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів з урахуванням вартості запасних частин.
Законопроєктом передбачається, що супутні послуги при здійсненні капітального ремонту чи реконструкції будуть визначені як послуги і вартісна межа для їх закупівель становитиме 400 тис. гривень.
4. Нові процедури закупівель
Законопроєктом передбачаються нові процедури закупівель, раніше невідомі учасникам і замовникам сфери публічних закупівель, такі як інноваційне партнерство, відкритий конкурс проєктів, спільні закупівлі, динамічна система закупівель, агреговані закупівлі, зарезервовані контракти.
Динамічна система закупівель доцільна як гнучкий інструмент публічних закупівель повторюваних потреб, тобто коли відбуваються систематичні закупівлі, характеристики предмета закупівлі яких зазвичай доступні на ринку від чисельних продавців. Така система є досить обізнаним механізмом, який також носить назву «відкритої рамкової угоди» (оскільки будь-який постачальник може бути попередньо кваліфікований як постачальник динамічної системи закупівлі протягом усього життєвого циклу динамічної системи закупівлі (зазвичай 2–3 роки, але може бути і довше). Динамічна система може формуватися за категоріями товарів, робіт або послуг. Цим способом закупівлі можуть користуватися і замовники.
Такий спосіб закупівлі як спільні закупівлі дозволить замовникам об’єднувати свої потреби для здійснення закупівлі спільно. Замовники мають погодити умови, зокрема потреби, розподіл обов'язків, а також вартість закупівлі визначатиметься сукупно відповідно до вартості об'єднаної потреби замовників.
Також Проєктом пропонується врегулювати участь об’єднання учасників, у тому числі резидентів, без створення юридичної особи. Таке об’єднання може приймати участь у публічній закупівлі, якщо заздалегідь домовиться про це на підставі договору про наміри (протоколу про наміри тощо) укласти договір про спільну діяльність з метою участі у конкретній закупівлі або яке має договір про спільну діяльність. Це сприятиме розширенню конкуренції в закупівлі та надасть можливість розвитку вітчизняному бізнесу, що особливо актуально в післявоєнний період.
Нововведенням в Законі є впровадження поняття «конкурс проектів» та правила організації проведення конкурсів проектів. Запровадження проведення конкурсу проектів за допомогою електронної системи закупівель надасть більшої прозорості процесу проведення таких конкурсів та забезпечить імплементацію вимог Директив Європейського союзу з питань закупівель. Це процедура, що може передувати переговорній процедурі з метою отримання кращої архітектурно-планувальної, інженерно-технічної, інжинірингової, мистецької проектної пропозиції у сферах містобудування, архітектури, образотворчого мистецтва, стратегічного та секторального планування розвитку регіонів, територій, населених пунктів.
Для здійснення замовником закупівель складних предметів закупівель, які можуть включати в собі інноваційні рішення або технології, потребу в яких неможливо або недоцільно задовольнити шляхом закупівлі доступних на ринку предметів закупівель, Проєктом пропонується запровадити конкурентну процедуру закупівлі — інноваційне партнерство. Метою інноваційних партнерств є довготривале співробітництво, що створює умови як для розвитку, так і для подальшої закупівлі нових та інноваційних продуктів, послуг та робіт. Інноваційне партнерство включає в себе залучення одного або кількох кандидатів.
Проєктом пропонується надати широкий перелік способів здійснення замовниками закупівель, ураховуючи потребу замовника та специфічність предмета закупівлі. Наприклад, закупівлі для укладення зарезервованого контракту впроваджуються з метою гармонізації законодавства із вимогами законодавства Європейського Союзу, що надасть можливість приймати участь в закупівлях на особливих умовах таким суб’єктам як ветеранські підприємства (які засновані ветераном війни та зареєстровані в установленому законом порядку як фізична особа — підприємець, який самостійно здійснює господарську діяльність без будь-якого найму працівників, або ветерани війни становлять не менше ніж 30 відсотків від середньооблікової кількості штатних працівників, або створений ветераном війни/ветеранами війни та частка його/їх володіння у статутному капіталі цього суб’єкта господарювання перевищує 50 відсотків і на якому ветерани війни становлять не менше ніж 30 відсотків від середньооблікової кількості штатних працівників, або юридичні особи, у штаті яких ветерани війни становлять не менше ніж 60 відсотків від середньооблікової кількості штатних працівників) та підприємствам осіб з інвалідністю (юридичні особи, у штаті яких особи з інвалідністю становлять не менше ніж 60 відсотків від середньооблікової кількості штатних працівників), що сприятиме розвитку вітчизняного бізнесу та підтримки державою таких осіб.
Законопроєктом також запроваджуються агреговані закупівлі. Це спосіб здійснення публічної закупівлі тотожних предметів закупівлі (що можуть бути визначені (об’єднані) в рамках однієї цифри Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку) централізованою закупівельною організацією, що полягає у включенні такою організацією потреби кількох замовників до однієї конкурентної процедури закупівлі, з метою об’єднання обсягів запланованих закупівель та очікуваної вартості таких запланованих закупівель у єдину конкурентну процедуру без поділу предмета закупівлі на частини (лоти).
При цьому Проєкт не містить такого способу закупівлі як спрощені закупівлі, що наразі передбачений Законом, оскільки законопроєктом пропонується запровадити застосування відкритих торгів (що здійснюються без обов’язкової публікації оголошення про їх проведення англійською мовою, тобто «українські торги») на таких же умовах, що наразі визначені в Особливостях, тобто зі зменшеними строками проведення.
5. Змішаний предмет закупівлі
Законопроєктом передбачається новий вид закупівлі як змішаний предмет закупівлі.
Змішаний предмет закупівлі — це закупівля замовником предмета закупівлі, який включає в себе одночасно закупівлю товарів та/або послуг, та/або робіт за умови, якщо закупівля товарів або робіт, або послуг без визначення змішаної закупівлі недоцільна чи не можлива.
У разі закупівлі змішаного предмета закупівлі, який включає в себе закупівлю товарів та послуг замовник визначає предмет закупівлі за тим видом предмета закупівлі вартість якого є вищою.
У випадку змішаного предмета закупівлі, який включає в себе закупівлю послуг та робіт або товарів та робіт, замовник визначає предмет закупівлі залежно від того, яка частина предмета закупівлі (послуга чи робота, товар чи робота) є основною (визначальною) для виконання договору та результату закупівлі.
У змішаному предметі закупівлі, який включає в себе закупівлю товару (товарів) та послуги (послуг),замовник визначає предмет закупівлі за тим видом предмета закупівлі очікувана вартість якого є вищою.
Водночас законопроєктом визначено, що забороняється визначати змішаний предмет закупівлі з метою ухилення від проведення закупівель відповідно до цього закону.
6. Підвищення вартісних меж
Найболючішим питанням закупівельників залишалося підняття вартісних порогів для здійснення конкурентних закупівель, оскільки ціни на ринку товарів, робіт і послуг постійно зростають, що в свою чергу додає замовникам роботи для проведення конкурентних закупівель. Закупівельна спільнота вже не один рік каже про те, що вартісна межа в 100 тисяч гривень для закупівель товару та послуг є досить низькою.
Законопроєктом передбачаються нові вартісні межі для закупівель товарів, робіт і послуг, а саме:
-
від 50 до 400 тисяч гривень закупівля товарів здійснюватиметься через Prozorro Market, а якщо в електронному каталозі немає потрібного товару — можна буде укладати прямий договір;
-
послуги від 50 до 400 тисяч гривень — на вибір замовника: або Prozorro Market або прямим договором;
-
обов’язкове проведення тендеру для товарів і послуг на суму 400 тис. грн і вище, для робіт — 1,5 млн гривень.
Замовники не звітуватимуть про закупівлі товарів і послуг вартістю до 50 тис. грн та робіт до 200 тис. грн.
7. Зміна строків подання пропозицій
Проєктом передбачено мінімальний строк подання пропозицій у відкритих торгах — сім днів для товарів, робіт і послуг. Відмічу, що у Постанові КМУ № 1178 строк для подання пропозицій у закупівлях робіт становить 14 календарних днів. Вважаю цей строк більш прийнятним, оскільки при подання пропозицій саме для здійснення робіт з капітального ремонту чи реконструкції розрахунки договірної ціни та підготовка усіх інших документів займає достатньо багато часу, а тому не усі підрядники зможуть якісно підготувати свою тендерну пропозицію за такий короткий термін.
8. Оновлені вимоги для застосування 24 годин
Норма про виправлення невідповідностей в законопроєкті теж зазнала змін і як на мене, то дуже важливих.
Виправленню не підлягатиме тільки відсутніть забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Також не підлягатимуть виправленню невідповідності у випадку, якщо їх виправлення призводить до зміни предмета закупівлі (зміни найменування, марки чи моделі товару тощо, що пропонувались учасником при поданні тендерної пропозиції).
Законопроєктом передбачається, що документи, які надаються учасником на виправлення невідповідностей не можуть бути створені/видані пізніше, ніж кінцева дата подання тендерних пропозицій, визначена тендерною документацією, крім випадків, якщо такі документи створюються самим учасником, тобто довідки, листи тощо.
9. Затвердження переліку товарів, обов’язкових для закупівлі через електронний каталог
Проєкт визначає, що Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися переліки товарів, послуг, що обов'язково мають закуповуватися замовниками із використанням електронного каталогу, у разі, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 133 тисячам євро.
10. Затвердження типових договорів урядом
Законопроєктом передбачено можливість Кабінету Міністрів України затверджувати типовий договір про закупівлю конкретного предмета закупівлі, на основі якого замовник зобов’язаний укласти договір про закупівлю при здійсненні закупівлі такого предмета закупівлі. При цьому договір про закупівлю укладається за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням вимог Закону.
11. Тотожність закупівель
Закон про публічні закупівлі визначає тотожність закупівель і забороняє оголошувати тотожні закупівлі до скасування попередніх, що часто робили замовники в поки що діючій редакції Закону «Про публічні закупівлі».
Норми законопроєкту передбачають, що замовник не має права повторно оприлюднювати в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі до відміни вже оголошеного тендера та оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель.
Тотожність тендерів визначається за сукупністю таких поставки ознак, як предмет закупівлі, перелік товарів, робіт, послуг, умови поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Однак, якщо у замовника наявне документальне підтвердження необхідності укладення ним договорів про закупівлю за тотожними тендерами, вищезазначена норма в такому випадку не застосовується і замовник зможе оприлюднити закупівлю за тотожним предметом закупівлі. Ще раз звертаю увагу, Проєкт передбачає, що тільки при наявності документального підтвердження можна буде здійснити тотожну закупівлю.
12. Оприлюднення судових рішень в електронній системі закупівель
Проєкт передбачає оприлюднення в електронній системі закупівель судових рішень про визнання результатів закупівлі недійсними та/або договору про закупівлю нікчемним. Також в електронній системі буде відображатися скасування таких прийнятих рішень.
13. Надання персональних даних
Законопроєктом передбачено, що під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа надає згоду на обробку її персональних даних, у тому числі надає згоду на передачу її персональних даних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та їх обробку для виконання повноважень (у випадках передбачених законами для накладення адміністративних стягнень), що вносяться в електронну систему закупівель з даних наявних в її електронному підписі відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Тобто для накладення адміністративного стягнення органам фінансового контрою не потрібно буде звертатися до замовника для отримання персональних даних уповноваженої особи. Вся інформація буде доступна аудиторам в електронній системі закупівель.
14. Роз’яснення органів ДАСУ при проведенні моніторингу
Законопроєктом передбачено обов’язок органу фінансового контролю протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення звернення замовника щодо роз’яснення змісту висновку надавати відповідні роз’яснення щодо змісту висновку та зазначених у ньому зобов’язань.
Також Проєктом вводиться норма приймати рішення органом фінансового контролю зупиняти операції за договором про закупівлю у разі виявлення за результатами моніторингу порушення (порушень), що мають суттєвий вплив на результати закупівлі.
До суттєвих порушень проєктом відноситься:
— закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації / Республіки Білорусь / Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації / Республіки Білорусь / Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі — активи), якої є Російська Федерація / Республіка Білорусь / Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації / Республіки Білорусь / Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації / Республіки Білорусь / Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та/або закупівлі товарів походженням з Російської Федерації / Республіки Білорусь / Ісламської Республіки Іран, за винятком товарів походженням з Російської Федерації / Республіки Білорусь, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року.,
— невиконання замовником рішення органу оскарження, яке набрало законної сили, якщо таке рішення не було оскаржене замовником до суду;
— придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення закупівель та/або укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товару, робіт і послуг шляхом ділення предмета закупівлі на частини, в тому числі визначення змішаного предмета з метою уникнення проведення закупівель;
— укладання договору про закупівлю на інших умовах, ніж ті, що були визначені в тендерній документації або тендерній пропозиції.
Також органи фінансового контролю повинні будуть підтверджувати в системі, чи справді усунуте замовником порушення; оприлюднювати інформацію про притягнення замовників до відповідальності та вказувати, який штраф накладено на уповноважену особу замовника за виявлене і не усунуте порушення.
15. Зміни в оскарженні процедури закупівлі
Законопроєктом передбачається, що у розгляді скарги в органі оскарження Антимонопольному комітеті України зможуть брати участь не лише скаржник і замовник, але й інший учасник, переможець, якщо оскаржують рішення щодо його тендерної пропозиції. На мою думку, це досить позитивні зміни в процесі оскарження закупівель, оскільки учасник чи переможець, рішення щодо тендерної пропозиції яких прийняте замовником, теж матимуть змогу доводити правомірність його прийняття.
Також сторони оскарження зможуть оплачувати послуги експертів та спеціалістів, яких залучає Антимонопольний комітет України при розгляді скарги.
Передбачається, що замовник повинен буде більш детально звітувати про виконання рішення органу оскарження, а саме замовник протягом 3 робочих днів з дня виконання ним рішення органу оскарження повинен оприлюднити в електронній системі закупівель інформацію про виконання такого рішення з детальним описом дій / заходів, учинених на усунення порушень, наведених у відповідному рішенні органу оскарження та документальним підтвердженням таких дій / заходів. Тобто, якщо зараз на виконання рішення органу оскарження достатньо написати в електронній системі, що рішення виконане, то з набранням чинності нового Закону про публічні закупівлі замовнику необхідно буде долучати і документальне підтвердження виконання такого рішення.
Отже, аналізуючи вищезазначене, можемо зробити висновок, що змін в новому Законі про публічні закупівлі дуже багато, зміни суттєві і покликані покращити та удосконалити сферу публічних закупівель. Разом з тим рекомендую замовникам не чекати, коли Закон набере чинності, а починати вивчати нові зміни вже зараз.
Готуємось працювати по-новому! Вдалих закупівель!