Рух з розвитку комплаєнсу в Україні набирає обертів. Слід зазначити, що законодавчо ця сфера в нашій країні все ще майже не забезпечена. Здавалося б, навіщо в такому випадку створювати комплаєнс-системи у приватних компаніях? Очевидно, що український бізнес давно вийшов за межі території країни. Хоча наразі культура доброчесності та етичного ведення бізнесу є пріоритетною не для всіх сучасних українських організацій, репутація та прозорість діяльності компанії з кожним роком стає все більш важливим критерієм, для того щоб бути сильним гравцем на міжнародній бізнес-арені.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Більшість міжнародних компаній давно є абсолютно нетолерантними до будь-яких проявів корупції. Вихователями такого суворого ставлення стали прийняті законодавчі норми. Зокрема, закон про корупцію за кордоном (Foreign Corrupt Practices Act), який був прийнятий в США, має екстериторіальну дію і розповсюджується на компанії та навіть на фізичних осіб-нерезидентів, що ведуть свою діяльність на території США чи здійснюють платежі на території країни, компанії, зареєстровані на фондових біржах США, або які зобов'язані подавати звітність до Комісії США з цінних паперів (SEC). Зазначений закон, серед іншого, забороняє надання і навіть пропозицію, обіцянку або схвалення передачі цінностей у формі готівкових коштів, матеріальних або нематеріальних благ (наприклад, особисті вигоди), будь-якій неамериканській посадовій особі, політичній партії або кандидату на політичний пост з метою отримання або збереження ділових можливостей або надання таких ділових можливостей будь-якій іншій особі.
Інший закон щодо протидії хабарництву (UKBA — Bribery Act 2010), який був прийнятий у Великобританії, також має екстериторіальну дію. Закон поширюється на юридичних осіб, зареєстрованих у Великобританії, які ведуть діяльність у країні та за її межами, а також компанії, які не зареєстровані в цій країні, але ведуть діяльність на її території. Уникнути відповідальності компанія може в тому випадку, якщо доведе, що в компанії існують внутрішні процедури, введені з метою запобігання хабарництву. Саме тому сьогодні будь-яка українська компанія, яка має на меті вихід на міжнародний рівень бізнесу, повинна розуміти, що іноземні підприємства уважно ставляться до вибору своїх партнерів і контрагентів. Слова Джорджа Вашингтона — «Якщо ти цінуєш свою репутацію, то пов'язуй життя з добропорядними людьми» — наразі можна впевнено перенести у площину взаємодії між партнерами.
Щодо українських законодавчих актів, які стосуються антикорупційного комплаєнсу, наразі чітке врегулювання має діяльність державних і комунальних організацій та їхніх посадових осіб. Однак зважаючи на те, що комплаєнс є комплексною системою, яка охоплює такі напрямки як протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, усунення конфлікту інтересів, захист даних, антимонопольний комплаєнс, наша країна все ж таки має в арсеналі закони, що регулюють ці сфери для бізнесу.
Що стосується захисту персональних даних, цей напрямок хоча і не повною мірою, але регулюється однойменним нормативним актом. Значно активніше всередині країни розвивається сфера антимонопольного регулювання. Зокрема, ЗУ «Про захист економічної конкуренції», активне провадження Антимонопольним комітетом України політики, що стимулює чесну конкурентну поведінку суб'єктів господарювання, збільшення кількості розслідувань щодо неконкурентної поведінки чітко визначають необхідність впровадження та застосування внутрішніх систем запобігання порушенням законодавства у сфері захисту економічної конкуренції.
Отже, з позиції зовнішньої діяльності компанії, немає сумнівів у тому, що сьогодні наявність комплаєнс-системи стає важливим чинником, який впливає на бізнес-відносини. Однак слід зазначити, що комплаєнс — це не лише зовнішні зв'язки. Фокус на впровадження та розвиток внутрішньої корпоративної етики також має надзвичайно важливе значення. Компанія, що цінує свою репутацію як надійного партнера, має піклуватися про етичне ставлення до всіх своїх співробітників, виховуючи культуру нетерпимості до будь-яких проявів дискримінації, харасменту, неетичної поведінки, впроваджуючи системи для відкритої та довірчої комунікації з приводу будь-якої ситуації, що може якимось чином обмежувати права людини, або щодо здійснення будь-яких незаконних або неправомірних дій.
Такими інструментами можуть бути анонімні або відкриті «гарячі лінії» для звернення працівників, чітке управління конфліктами інтересів, забезпечення доступу до інформації про наявні норми та правила, внутрішні політики й кодекси, проведення тренінгів щодо норм ділової поведінки, запобігання корупції та шахрайству. Все це є ефективними кроками до впровадження дієвої культури комплаєнсу та налаштування систем взаємодії між співробітником і представниками комплаєнс-департаменту. Наявність чітких норм і правил всередині компанії та довіра співробітників є основами для подальшого розвитку функції.
Зрештою, зробивши основні кроки для налаштування роботи комплаєнс-системи на підприємстві, компанія отримує нові виклики. Що є основним завданням у разі отримання повідомлення про порушення чи виявлення ситуацій недотримання законодавчих або внутрішніх норм? Аналізуючи негативні наслідки різних подій, що сталися на підприємстві, буває дуже просто дійти логічних висновків та визнати когось винним. Інше питання, яке часто спадає нам на думку, що сам факт викриття винних є кінцевою точкою наших розслідувань. Чи так це?
Зіштовхуючись у своїй робочій діяльності з реаліями сьогодення, мимоволі замислюєшся, що часто аналіз обставин має лише одну мету — визначити причину, покарати винних. Що варто зробити далі та чи потрібно це робити? Якщо все ж таки потрібно, то як це зробити правильно? Як змусити негативні обставини працювати на вас, підвищуючи ефективність компанії?
Першою відповіддю, що приходить на думку, є необхідність налагодження взаємодії департаментів, які відповідають в організації за «лінію захисту» — підрозділи, основоположною функцією яких є побудова системи всеосяжного контролю всередині окремо взятої компанії. Вони можуть бути дуже різними за своїм наповненням і структурою, варіюючись залежно від безлічі обставин. На передній план в цій ситуації виходять саме підрозділи комплаєнсу, які за аналогією з космічною галуззю можна назвати «центром управління польотами».
Як вже було зазначено вище, поступовий розвиток комплаєнс-функції не в останню чергу пов'язаний з підвищеною увагою за комерційними підприємствами в аспектах побудови контрольного середовища з боку різних держав, у тому числі у формі міжнародного законодавства, що має екстериторіальну дію. Високі потенційні штрафні санкції регулюючих органів змушують керівництво компаній приділяти все більше уваги дотриманню законодавства і розробці регламентів робочої діяльності. «Лініями захисту» на цьому шляху стають не тільки представники відділу комплаєнсу, але й функції зовнішнього та внутрішнього аудиту, департамент внутрішнього контролю і служби безпеки.
Зокрема, відділ етики та комплаєнсу компанії AB InBev Efes охоплює працівників, які відповідають за проведення внутрішніх розслідувань, до функціоналу яких входить аналіз інформації, отриманої з різних джерел, у тому числі за допомогою анонімних каналів «гарячої лінії». Підсумки проведених розслідувань не закінчуються на факті аналізу обставин інциденту та встановленні ступеню винуватості залучених осіб. Вони стають відправною точкою для діяльності, спрямованої на створення і послідовну імплементацію коригуючих дій. Метою таких заходів, окрім недопущення обставин повторення ситуацій аналогічної природи в майбутньому, є зміна операційної діяльності в конкретному напрямку з впровадженням елементів, насамперед, превентивного контролю і загального підвищення ефективності окремо взятого елемента робочого середовища.
Для налагодження ефективної взаємодії зазначених підрозділів у компанії AB InBev Efes перебіг розслідування та його результати транспарентно доносяться до відома кожної зі взаємодіючих сторін. Таким чином, департамент внутрішнього аудиту має можливість сфокусуватися на слабкостях контрольного середовища, що виявляються, взявши до уваги підсумки проведених розслідувань і визначаючи галузі майбутніх аудитів операційної діяльності компанії. Результати виявлених порушень стають відправною точкою для департаменту внутрішнього контролю, до сфери відповідальності якого належить моніторинг виконання плану коригуючих дій та система побудови окремих циклів контрольного середовища.
Відділ внутрішнього контролю є «постачальником» інформації для департаментів комплаєнсу і внутрішнього аудиту, фіксуючи обставини порушення принципів дотримання стандартів внутрішнього контролю окремими підрозділами. Служба безпеки відграє не останню роль, а також є не тільки функцією, що забезпечує інформаційне поле про стан контрольного середовища на кожному з виробничих майданчиків, але й ресурсом у місцях присутності. Адже через небагаточисельність штату і централізованість функції комплаєнсу, внутрішнього аудиту й контролю часто немає можливості негайного реагування на сигнали, що надходять.
Таким чином, здійснюючи безперервний обмін інформацією, всі системи внутрішнього контролю компанії здатні діяти в симбіозі, концентруючись не тільки й не стільки на обставинах встановлення причин виникнення порушень, скільки забезпечуючи необхідну в умовах нинішніх реалій адаптивність до змін у діяльності компанії, впливаючи на зменшення витрат, що можуть виникати, а також підвищуючи рівень довіри, лояльності та впевненості співробітників у тому, що їхні звернення в жодному випадку не залишаться без уваги.
Як наслідок, весь зазначений комплекс заходів взаємодії та побудови контрольного середовища веде до підвищення репутації компанії на ринку, бажання кандидатів працювати в організації, яка цінує і поважає думку кожного працівника, забезпечуючи комфортне перебування на робочому місці.