08 березня 2023, 18:10

Новації закону «Про акціонерні товариства»: як привести діяльність АТ у відповідність до нових вимог

Аннета Якушева
Аннета Якушева «Ілляшев та Партнери, ЮФ» адвокат

1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства» №2465-IX від 22.07.2022 р. у новій редакції. Закон України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. визнаний таким, що втратив чинність. 


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Новим Законом  акціонерні товариства зобов’язані привести свою діяльність, зокрема статути та внутрішні положення, у  відповідність до цього Закону до 31 грудня 2023 року.

Отже, річні загальні збори акціонерів, які мають бути проведені до кінця квітня 2023 року, є гарною нагодою виконати вимоги закону, включивши до порядку денного питання затвердження статуту та внутрішніх положень товариства у новій редакції, а також переобрання членів органів управління товариства, внесення змін/переукладання договорів з членами органів управління тощо. 

У корпоративному регулюванні після набрання чинності новим Законом серед вагомих змін можна виділити наступні: 

  • зміни щодо моделі корпоративного управління акціонерним товариством. Закон тепер передбачає дві моделі управління акціонерним товариством: однорівневу та дворівневу. За однорівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів та рада директорів. За дворівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів, наглядова рада і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний). Тепер акціонери можуть обрати та перейти на однорівневу модель управління, за необхідності.

  • зміни щодо порядку відчуження акцій. Акціонери будь-якого типу акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства;

  • зменшено розмір мінімального статутного капіталу для АТ;

  • впроваджено інститут безвідкличної довіреності з корпоративних прав; 

  • визначено поняття корпоративного договору;

  • посада корпоративного секретаря у певних АТ тепер є обов’язковою та корпоративного секретаря віднесено до посадових осіб органів акціонерного товариства;

  • виключено ревізійну комісію з органів АТ;

  • загальні збори акціонерів можуть проводитися тепер у трьох форматах, шляхом: очного голосування; електронного голосування (положення статей 36-55 Закону щодо проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи, набудуть чинності з 1 січня 2024 року; опитування (дистанційні загальні збори);

  • перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, тепер складається станом на 23 годину робочого дня за два робочі дні до дня проведення таких зборів;

  • прямо передбачені обов`язки посадових осіб органів товариства та передбачено визначення розумності в діях посадових осіб;

  • передбачено перелік та порядок дій товариства при скликанні зборів акціонерів товариства, якого має дотримуватися особа, що скликає загальні збори акціонерів;

  • встановлені винятки, коли обмеження щодо значного правочину не застосовуються;

  • встановлені винятки, коли обмеження щодо правочину із заінтересованістю не застосовуються;

  • впроваджено конкуруючу вимогу щодо обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу іншого акціонера; 

  • передбачено новий вид позову акціонера –  у разі, якщо акціонер вважає, що незалежний директор не відповідає вимогам Закону. Такий акціонер може звернутися до суду з позовом щодо визнання особи такою, яка не може вважатися незалежним директором;

  • строк на оскарження рішень загальних зборів тепер становить 6 місяців.

Також Законом передбачені нові терміни, які попередньою редакцією Закону не визначались, зокрема:

- звичайна господарська діяльність акціонерного товариства, у межах провадження якої положення щодо значних правочинів не застосовуються за умови їх вчинення на ринкових умовах. Умови провадження звичайної господарської діяльності товариства затверджуються рішенням наглядової ради або ради директорів акціонерного товариства;

- нові назви посад органів управління товариства: виконавчий член ради директорів (виконавчий директор), невиконавчий член ради директорів (невиконавчий директор), незалежний член наглядової ради (незалежний директор), незалежний член ради директорів (незалежний невиконавчий директор), родинні відносини та інші.

Це тільки частина змін корпоративного регулювання, Закон містить і інші новели, які необхідно врахувати при приведенні діяльності акціонерного товариства у відповідність до вимог нового Закону. 

Отже, які норми нового Закону впливають на зміст статуту та внутрішніх положень товариства, які необхідно включити до статуту товариства, які положення є альтернативними, а які надають додаткові можливості акціонерам. 

По-перше, слід відзначити, що Закон передбачає відомості, які обов`язково мають бути зазначені у статуті. Також Законом внесені зміни до Цивільного кодексу України, який також містить вимоги до змісту статуту товариства.

Серед них, зокрема, відомості про: структуру управління акціонерним товариством:  однорівневу або дворівневу, положення про порядок утворення, кількісний склад органів товариства та їх компетенцію, порядок обрання і припинення повноважень членів органів управління товариством, порядок прийняття рішень органами управління товариством, мету та предмет діяльності товариства тощо.

Окрім відомостей, що прямо передбачені Законом, також зі змісту інших норм Закону випливає необхідність зазначення і інших положень, бо їх відсутність може призвести до неможливості проведення деяких корпоративних дій. Так, ст. 58 нового Закону містить положення, що дистанційні загальні збори, можуть проводитися товариством у випадках, передбачених статутом. Отже, якщо статутом не передбачити таких випадків, можливість проведення дистанційних зборів практично буде неможлива (за винятком часу дії воєнного стану в Україні, коли загальні збори акціонерів можуть проводитись лише дистанційно згідно з Рішенням НКЦПФР № 154 від 16.02.2023).

По – друге, окрім тих положень, що передбачені Законом, акціонери можуть передбачити у статуті:

  • додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину;

  • додаткові критерії для віднесення правочину до правочину із заінтересованістю; 

  • інші права акціонерів, окрім тих, що передбачені Законом;

  • можливість проведення засідання наглядової ради та/або прийняття нею рішень шляхом опитування, зокрема з використання програмно-технічного комплексу, або шляхом проведення аудіо- чи відеоконференції, (таке положення може бути передбачено і положенням про наглядову раду);

  • додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради;

  • додаткові підстави, з яких може бути прийнято рішення про відмову у включенні до проєкту порядку денного загальних зборів пропозицій акціонерів, яким належить менше 5% акцій, (також можуть бути визначені і положенням про загальні збори акціонерів).

По – третє, акціонери можуть передбачити у статуті інше регулювання, ніж передбачено Законом. Так, Закон дозволяє:

  • встановити більшу кількість голосів, необхідну для прийняття рішення загальними зборами, ніж передбачено законом, за винятком певних питань, визначених законом;

  • визначити інший спосіб обрання членів наглядової ради приватного акціонерного товариства, ніж кумулятивний, як визначено Законом;

  • визначити інший порядок надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів, ніж в електронній формі, як визначено Законом; 

  • передбачити інший порядок розподілу судових витрат та інших витрат, понесених акціонером у зв’язку з поданням акціонером позову про відшкодування збитків, заподіяних акціонерному товариству його посадовими особами, ніж відшкодування товариством таких витрат незалежно від результатів розгляду справи в суді.

Слід зазначити, що це тільки частина змін, які містить Закон, та які впливають на діяльність акціонерного товариства. Загалом ми маємо Закон у новій редакції, який було розроблено з метою адаптації національного законодавства до законодавства ЄС у сфері корпоративного управління, та з метою підвищення позиції України у рейтингу Світового банку Doing Business за індикатором «Захист міноритарних інвесторів». 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати