Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловив досить цікаву позицію стосовно того, чи всі види податкових перевірок потрапили під мораторій 2015-2016 р. Питання є достатньо актуальним для платників податків, адже наразі чимало справ знаходяться в судах вищих інстанцій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як пам’ятаємо, наприкінці 2014 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII (далі – Закон України №71-VIII).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України №71-VIII, встановити, що у 2015 р. та 2016 р. перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснювалися виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 01.01.2015 р. на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 01.07.2015 р. на перевірки платників єдиного податку ІІ-ІІІ груп (фізичні особи-підприємці), крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно-роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Виходячи зі змісту цієї норми, можна дійти висновку, що мораторій поширюється на всі види перевірок у 2015 р. та 2016 р., адже норма не має жодного винятку стосовно якогось виду податкової перевірки.
Така думка щодо змісту мораторію раніше висловлювалася в судовій практиці та контролюючими органами. Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.06.2016 р. у справі №803/1414/15-а зазначав, що запроваджений аналізованою нормою мораторій поширюється на всі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК – камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.
Державна фіскальна служба у своєму Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі розміщувала відповідь на запитання: «Чи розповсюджується мораторій на проведення камеральних перевірок податкової звітності ЮО?». Податківці тоді зазначили, що «норми п. 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону [№71-VIIІ] не містять посилань на види перевірок, що зазначені у ст. 75 ПКУ. Отже, встановлене обмеження стосується всіх видів перевірок, з урахуванням дотримання підстав та обмежень, встановлених п. 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону».
Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 21.06.2018 р. у справі №813/448/17 висловив протилежну позицію. Зокрема, суд виходив з того, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки – виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання чи посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, а також виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Правовий аналіз викладеного дає підстави для висновку, що камеральна перевірка є одним зі способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
Виходячи з правового аналізу наведених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які перебувають у розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом під час проведення камеральної перевірки.
Таким чином, роблячи загальний аналіз, можна дійти висновку, що мораторій не поширюється на камеральні перевірки у 2015-2016 рр.