Визначення розміру моральної шкоди є досить суб’єктивним, тому нерідко суди, ухвалюючи рішення, значно знижують суму її компенсації порівняно з тією, яка була заявлена у позовній заяві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Моральна шкода — це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у:
1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Крім того, Верховний Суд України у постанові від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надав більш конкретизований перелік обставин, за яких може відбуватися стягнення моральної шкоди. Він визначив, що моральна шкода також може полягати у порушенні права власності (в т.ч. інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя чи порушенні стосунків з оточуючими людьми.
Позовна заява: що врахувати?
Складаючи позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, позивач має зазначити, у чому саме вона полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, вказати обставини, з яких він виходив, обраховуючи розмір моральної шкоди, та які докази це підтверджують. Важливою складовою такої позовної заяви є наявність причинного зв'язку між шкодою й протиправним діянням відповідача.
При розгляді справи суд з’ясовує:
- наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача;
- факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину;
- зв’язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач;
- обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди;
- інші обставини, які мають істотне значення.
Слід зауважити, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом). Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі №641/8857/17.
Нерідко трапляється, що суди відмовляють у задоволенні позову саме через недоведеність зв'язку між моральною шкодою позивача та діями відповідача, а тому, на мою думку, слід звернути особливу увагу саме на доведення такого зв'язку.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня провини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, слід звернути увагу на рішення Верховного Суду України у справі №6-28008св10 від 13.07.2011 р.: «Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватна дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз». У зв'язку з цим практично в усіх позовних заявах при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди вказується максимальна сума, яка в ході судового розгляду буде співставлятися з обставинами справи та піддаватися аналізу.
Cудово-психологічна експертиза
Досить часто при визначенні заподіяння моральної шкоди проводиться судово-психологічна експертиза, висновком якої підтверджується психологічний стан особи, наявність чи відсутність у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події тощо. Цей доказ не є переважним, але у сукупності з іншими доказами збільшує шанси отримати рішення на свою користь. Не варто забувати і про обставини, які підлягають доказуванню, серед яких вагомими є факт вчинення протиправних дії чи бездіяльності, факт наявності її наслідків у вигляді шкоди, що завдається немайновим правам, свободам, законним інтересам особи, наявність причинного зв’язку між діянням та його наслідками і наявність вини. Для здобуття позитивного результату у ході судового розгляду необхідно, щоб усі ці обставини були підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, які слід збирати з урахуванням конкретних обставин справи та особливостей процесуального інтересу особи.
Cудова практика
Як приклад доведення взаємозв’язку між діянням та його наслідками у вигляді моральної шкоди можна навести висновок Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 р. у справі №275/1052/17. Судом було встановлено, що позивач обґрунтовано виходив з того, що діями відповідача по відключенню будинку позивача від газопостачання, які були визнані судом протиправними, та тим, що позивач не міг з 11 квітня по 12 грудня 2017 р. користуватися газом з вини відповідача, та будучи особою похилого віку, інвалідом першої групи, був вимушений перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби опалювання житла, приготування їжі, позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, які суд оцінив у 10 тис. грн. При цьому колегія суддів зазначила, що газові прилади і пристрої (плити, котли, водонагрівачі, регулятори тиску тощо) використовуються споживачем з метою задоволення власних побутових потреб у газі, а тому безпідставне припинення газопостачання споживачу вказує на суттєве порушення та обмеження його побутових потреб та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З аналізу судової практики вбачається, що дедалі більше спорів по стягненню моральної шкоди виникають на підставі порушення умов договорів. Донедавна існувала позиція Верховного Суду, що відсутність у договорі пункту про компенсацію моральної шкоди або прямої вказівки на це у законі фактично звільняє сторону від обов’язку відшкодовувати збитки за моральні страждання у разі порушення зобов’язання.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі №6-49цс12 зазначено: «Разом з тим, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині моральної шкоди, оскільки ні договором страхування, ні законом таке відшкодування не передбачене. Зазначений висновок ґрунтується на вимогах ст. 611 ЦК України, відповідно до якої відшкодування моральної шкоди у разі невиконання зобов’язання допускається, якщо такі наслідки передбачені законом або договором». У справі №761/26293/16-ц від 20.03.2019 р. Верховний Суд висловив схожу позицію: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов’язання (ст. 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законом».
Проте у справі №216/3521/16-ц від 01.09.2020 р. Велика Палата Верховного Суду відійшла від викладених вище позицій та постановила: «Виходячи з положень ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб’єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення — право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема, у справі про порушення банком зобов’язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода через порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб’єктивного цивільного права може бути компенсована і у тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі ст. 16 та 23 ЦК України і ст. 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачене».
Висновки
Правильно складена позовна заява збільшує шанси на отримання бажаної суми моральної компенсації. Факт існування моральних страждань може бути доведений показаннями свідків, висновками експертів, письмовими доказами (наприклад, медичними довідками, висновками) та іншими документами, що підтверджують обставини, що мають значення для доказування факту заподіяння моральної шкоди, обґрунтування визначеного позивачем розміру компенсації тощо. Крім того, не слід забувати про доведення взаємозв’язку між доказами та обставинами справи задля отримання позитивного рішення.