У воєнний час постає багато нових викликів не лише для держави й наших Збройних Сил України, а й для українських компаній, що намагаються продовжувати працювати, сплачувати заробітні плати та податки й тримати таким чином економічний тил України. З-поміж таких викликів і безпекові, і руйнування ланцюгів постачання, і девальвація гривні, і падіння купівельної спроможності українців, і ще декілька десятків інших. Серед таких нових викликів можна назвати й ризик мобілізації ключових співробітників, без яких те чи інше критично важливе підприємство не може продовжувати функціонувати, й обмеження у пересуванні, зокрема йдеться про бізнес-відрядження за кордон, й питання військового обліку жінок. Зазначені виклики та можливі шляхи їх подолання спробуємо проаналізувати в межах цієї публікації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, Європейська Бізнес Асоціація з перших днів повномасштабної воєнної агресії активно співпрацює з Урядом та іншими органами державної влади з метою донесення до них найбільш болючих для бізнесу проблем, пов’язаних з вищезазначеними викликами, та напрацювання можливих шляхів їх вирішення. Попри всі складнощі варто відзначити, що представники органів влади максимально відкриті до такого діалогу з бізнесом. У результаті цього за більш ніж 200 днів війни досить багато питань вже вдалось вирішити, а щодо інших триває активний діалог.
Так, наприклад, було розроблено механізм бронювання співробітників, і наразі чинні бронювання продовжено ще на два місяці. Також скасовано необхідність отримувати дозвіл на переміщення військовозобов’язаними між областями та на рік відтерміновано положення щодо обов’язкового військового обліку жінок, яке викликало багато запитань у бізнесу.
Водночас ще багато чого можна зробити для допомоги бізнесу та полегшення планування діяльності.
Так, Асоціація виступає за якнайшвидше прийняття законопроєкту № 7687 щодо бронювання військовозобов’язаних, спрямованого на удосконалення системи бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації. Зокрема, у законопроєкті № 7687 визначаються умови, за яких військовозобов’язані можуть підлягати бронюванню, в тому числі уточнюється, що наявність мобілізаційного завдання у підприємства не може бути єдиною передумовою бронювання співробітників. Адже зрештою далеко не всі критично важливі для нашої держави підприємства мають змогу отримати такі завдання. Окрім цього, згідно з проєктом закону надається право заброньованим військовозобов’язаним у добровільному порядку бути призваними на військову службу під час мобілізації.
Законопроєкт № 7687 нещодавно було підтримано Парламентому першому читанні і наразі його готують за скороченою процедурою до другого. Водночас після його прийняття в другому читанні та підписання Президентом України, Уряду необхідно буде прийняти зміни до відповідних підзаконних актів, зокрема конкретизувати критерії віднесення підприємств, установ і організацій до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, ключові співробітники яких, відповідно, можуть бути тимчасово заброньовані від військової служби. Асоціація вже провадить активну роботу в цьому напрямі з профільним міністерством та сподівається, що бізнесу та органам влади вдасться досягти спільного розуміння компромісного варіанту критеріїв, які б відповідали національним інтересам держави.
Інший законопроєкт, на прийняття якого вже давно очікує бізнес, – це законопроєкт № 6482 про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», що регулює питання військового обліку жінок. Адже згідно з чинним законодавством мільйони українських жінок у віці від 18 до 60 років, які мають спеціальності, професії або дипломи, споріднені з військово-обліковими спеціальностями, зазначеними в наказі Міністерства оборони України 313, з 1 жовтня цього року мали стати на військовий облік.
Цей наказ викликав дуже багато запитань як у бізнесу, так і у територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП або військкомати). Зокрема, було багато запитань щодо того, чи треба зважати на диплом або ж на реальний досвід роботи під час прийняття рішення про постановку жінки на військовий облік. Не передбачено чітких винятків для жінок з малолітніми дітьми або вагітних тощо. Окрім цього, було зрозуміло, що взяття на військовий облік такої величезної кількості жінок в 2022 році не вбачалося за можливе, в тому числі, й з огляду на кадрове забезпечення ТЦК та СП. Що, в свою чергу, могло б призвести до накладання штрафів на жінок, які не змогли вчасно стати на військовий облік, та виникнення зайвої соціальної напруги. З огляду на зазначене Міністерством оборони України нещодавно було прийнято рішення на рік відтермінувати набрання чинності вимогою щодо необхідності жінкам ставати на військовий облік.
Водночас остаточно вирішити зазначене питання дасть змогу саме прийняття законопроєкту № 6482, який передбачає добровільність взяття на військовий облік жінок за винятком медиків. Зокрема, законопроєкт передбачає, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, визначену у відповідному наказі Міністерства оборони України, можуть бути взяті на військовий облік військовозобов’язаних за власним бажанням.
Законопроєкт № 6482 зареєстровано у Верховній Раді України ще наприкінці минулого року і лише нещодавно його було підтримано парламентом у першому читанні. Тож Асоціація очікує на якнайшвидше прийняття цього законопроєкту в другому читанні та його підписання Президентом України.
Третій, але не менш важливий крок, на який бізнес очікує від органів влади, це якомога швидше підписання постанови про «єВідрядження», яка надає можливість здійснювати короткострокові відрядження за кордон. Адже бізнесу конче необхідний простий та дієвий механізм для здійснення бізнес-відряджень.
Ще наприкінці літа Урядомбуло анонсовано запуск з 01.09.2022 механізму «єВідрядження», за допомогою якого підприємства могли внести спеціальний депозит та отримати дозвіл на короткотермінове відрядження для свого працівника. На жаль, анонсовану систему поки так і не було запущено. Звісно, можна довго дискутувати щодо оптимальної тривалості короткотермінових відряджень, особливо зважаючи на надскладну логістику в поточних умовах, розміру середньої заробітної плати, депозиту тощо, які були передбачені в проєкті відповідного рішення Уряду. Але, на моє переконання, якнайшвидший запуск прозорого і простого механізму отримання дозволу на закордонні відрядження в режимі онлайн є більш важливим, ніж пошуки можливого ідеального рішення.
Відтак Асоціація підтримує зусилля профільних міністерств щодо запуску цього механізму та дуже сподівається на якнайшвидше підписання відповідної постанови Урядомта запровадження довгоочікуваного «єВідрядження».