01 лютого 2024, 11:10

Міжнародний суд ООН частково задовольнив позов України проти рф: хто з суддів та як голосував

Ірина Назарчук
Ірина Назарчук журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

80 хвилин зачитувала фінальне рішення у справі про застосування міжнародної Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та міжнародної Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти російської федерації) голова Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй Джоан Е. Донох’ю.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Це перша, але не єдина справа України проти рф в Міжнародному суді справедливості. Своїм рішенням від 31 січня Суд визнав деякі, а не всі, що були вказані в позові, порушення росією двох Конвенцій. Водночас подія є без перебільшення значущою, адже вперше в історії Міжнародного суду справедливості росія визнана порушницею міжнародного права.

Засідання 31 січня з Палацу миру в Гаазі транслювали офіційний сайт Суду та UN Web TV. Глядачі трансляції на власні очі могли побачити в судовій залі шість порожніх місць з восьми, призначених для російської делегації на оголошення фінального рішення прийшли лише два її представники.

Хто із суддів та як проголосував?

(1) 13-ма голосами проти двох Суд встановив, що рф порушила свої зобов’язання за п. 1 статті 9 Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму. Голоси проти належали судді Сюе (громадянка КНР) та судді ad hoc Тузмухамедову.

(2) 10-ма голосами проти п'яти Суд відхилив інші подання України по Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму. Проти проголосували голова МС ООН Донох’ю (громадянка США), суддя Себутінде (громадянка Уганди), суддя Бхандарі (громадянин Індії), суддя Чарльзворт (громадянка Австралії), а також суддя ad hoc Покар.

Нагадаємо: якщо держава бере участь у справі як сторона спору і не має свого представника серед суддів, її може представляти суддя ad hoc. Його діяльність регламентується ст. 31 Статуту МС ООН.

(3) 13-ма голосами проти двох Суд встановив, що в той спосіб, в який рф реалізує освіту в Криму після 2014 року щодо шкільної освіти українською мовою, вона порушує свої зобов’язання згідно зі статтею 2, п. 1 (а) і статтею 5 (e) (v) Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Голоси проти дали суддя Юсуф (громадянин Сомалі), суддя ad hoc Тузмухамедов.

(4) 10-ма голосами проти п'яти Суд відхилив всі інші подання України щодо Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Проти цього висловились голова МС ООН Донох’ю (громадянка США), суддя Себутінде (громадянка Уганди), суддя Бхандарі (громадянин Індії), суддя Чарльзворт (громадянка Австралії), а також суддя ad hoc Покар.

(5) 11-ма голосами проти чотирьох Суд встановив, що, обмежуючи діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, рф порушила зобов’язання відповідно до п. 106 (1) (a) Наказу МС ООН від 19 квітня 2017 року про призначення тимчасових заходів у справі.

Голоси проти цього дали суддя Томка (громадянин Словаччини), суддя Сюе (громадянка КНР), суддя Брант (громадянин Бразилії), суддя ad hoc Тузмухамедов тощо.

(6) 10-ма голосами проти п'яти Суд постановив, що російська федерація порушила свої зобов’язання за п. 106 (2) Наказу від 19 квітня 2017 року, що вказує на тимчасові заходи утриматися від будь-яких дій, які можуть погіршити або розширити спір між Сторонами.

Проти проголосували суддя Абрахам (громадянин Франції), суддя Беннуна (громадянин Марокко), суддя Юсуф (громадянин Сомалі), суддя Сюе (громадянка КНР), суддя ad hoc Тузмухамедов.

"росія була визнана винною в порушення наказу про тимчасові заходи, зокрема не скасувавши заборону Меджлісу, а також погіршивши спір шляхом "визнання" так званої "незалежності» окремих організованих збройних груп. І – через повномасштабне вторгнення в Україну, що є окремим порушенням міжнародного права", – прокоментував останні пункти агент України в Міжнародному суді справедливості, посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич.

Лана Зеркаль, яка у 2014-2019 рр. була заступницею міністра закордонних справ України та розпочинала цю справу в МС ООН, вважає, що "Суд обмежився мінімально можливим для себе рішенням". "Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права у сучасних умовах", – написала вона на своїй сторінці в Фейсбуці.

Передісторія

Сім років тому – у січні 2017-го року – в головному судовому органі Організації Об’єднаних Націй Україна ініціювала розгляд великої справи ICSFT&ICERD – про порушення рф Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism) 1999 року та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination) 1965 року.

І Україна, і рф є сторонами обох Конвенцій, що дало Україні можливість звернутися з позовом до МС ООН. До меморандуму (документу, в якому викладаються правові позиції та факти) Україна додала 29 томів зібраних з 2014 року доказів, що рф порушує конвенції ООН, коли чинить утиски щодо українців та кримських татар у Криму, коли забороняє діяльність Меджлісу, коли фінансує терористів на окупованій частині Донбасу тощо. Серед доказів були аудіозаписи та відео – переважно ті, що стосуються кейсу MH-17.

Загалом звинувачення, висунуті до рф, включали: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака "Малайзійських авіаліній"; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінацію щодо української та кримськотатарської громад; заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

За кілька днів, а саме 2 лютого, Міжнародний суд ООН у Гаазі оголосить рішення щодо юрисдикції у справі "Україна проти російської федерації: участь 32 держав"). Позов стосується порушення росією Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року. Україна наполягає, що фальшиві обвинувачення України в "геноциді народу Донбасу" росія використала як casus belli для повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати