Із синхронним ратифікуванням 16.09.2014 Верховною Радою України та Європейським Парламентом «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», Україна отримала як можливість інтеграції в ЄС, так і обов’язок щодо імплементації свого національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Одним із найбільш важливих та значних за обсягом є митне законодавство. А в митному законодавстві одним із наймасштабніших проєктів є приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Зазначене надає Україні можливість приєднатися до міжнародного застосування електронної транзитної системи NCTS – new computerized transit system та впровадити європейські практики у здійсненні митної справи в Україні.
На сьогодні Конвенція про процедуру спільного транзиту об’єднує 35 договірних сторін, які запровадили єдині правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ-продукту (NCTS). Країни-підписанти Конвенції: 27 країн ЄС, 4 країни ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Швейцарія) та 4 інші країни (Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія і Сербія).
Саме цьому питанню присвячені прийняті в серпні 2022 року закони України:
Закон України від 15.08.2022 № 2510 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо окремих питань імплементації глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»;
Закон України від 30.08.2022 № 2554 «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами»;
Закон України від 30.08.2022 № 2555 «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту» (далі – Конвенція).
З 17.03.2021 проходить етап національного застосування режиму спільного транзиту та NCTS, упродовж якого суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість поміщати товар в режим транзиту з використанням NCTS (подання митниці митної декларації типу Т1).
Отже, з 01.10.2022 Україна стає 36-ою країною, яка буде застосовувати NCTS при транзитних переміщеннях з головними економічними партнерами з Європи.
NCTS дає можливість налагодити обмін інформацією про всі етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу та підвищити ефективність застосування механізму аналізу ризиків.
Розпочавши використання системи NCTS на міжнародному рівні, митна служба отримає можливість:
1. Запровадити обмін митною інформацією щодо транзитних вантажів з 35 країнами в режимі реального часу.
2. Використовувати єдину митну декларацію та єдину фінансову гарантію для переміщення товарів від країни відправлення до країни призначення, які є договірними сторонами Конвенції.
3. Отримувати достовірну інформацію про транзитні переміщення товарів, що прямують в Україну, від митних органів країн – учасниць Конвенції до моменту ввезення цих товарів на митну територію України.
4. Запровадити спеціальні транзитні спрощення (загальна фінансова гарантія, звільнення від гарантії, авторизований вантажовідправник / вантажоодержувач, самостійне накладання пломб).
Але суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на першому етапі використання NCTS стикнуться з більшим рівнем контролю з боку митниці та більшою зарегульованістю транзитних переміщень товару в режимі експорту або транзиту. Це пов’язано з досить ліберальною процедурою контролю доставки товару, яка діє в Україні. Однак намагання стати частиною Європейського Союзу спонукає до подолання певних ускладнень. Головним принципом європейського спостереження за транзитними переміщеннями є контроль і довіра. Тобто встановлено початковий високий рівень митного контролю, але водночас і суттєве його зниження для компаній, які отримали певні спрощення та переваги (відповідність встановленим критеріям).
Як це працює?
За загальним правилом експорт товару відбувається з пред’явленням товару митниці експорту, пломбуванням транспортного засобу митницею та наданням митниці відповідної фінансової гарантії на суму митних платежів, яка повинна бути сплачена з цих товарів, якщо б ці товари імпортувалися, без урахування будь-яких звільнень при сплаті податків. Доставлення товару в країні імпорту, зі свого боку, супроводжується вимогою доставлення товару в визначене митним органом місце, декларування товару у встановлений строк.
Проте у разі підтвердження підприємством відповідності встановленим критеріям знижуються вимоги з боку митного органу.
Отже, саме статус авторизованого економічного оператора або авторизація на те чи інше спрощення надають суб’єкту ЗЕД можливість спростити процедури митного контролю під час застосування процедури спільного транзиту.
Авторизований економічний оператор (АЕО) – це підприємство-резидент, що виконує будь-яку роль в міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу) та отримало авторизацію відповідно до Митного кодексу України. Тобто АЕО – це особливий статус, який засвідчує високий рівень довіри до суб’єкта господарювання та надає йому суттєві спрощення при здійсненні митних формальностей.
Залежно від ролі у міжнародному ланцюзі постачання товарів підприємство самостійно обирає один з двох типів авторизації або може обрати одночасно авторизацію обох типів:
1) про надання права на застосування спрощень (далі – АЕО-С);
2) про підтвердження безпеки та надійності (далі – АЕО-Б).
Конвенція про процедуру спільного транзиту передбачає наведені 5 критеріїв, відповідність яким надає право отримати авторизацію АЕО або необхідне спрощення (далі – критерії АЕО):
1) дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності;
2) належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації;
3) стійкий фінансовий стан;
4) забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства;
5) дотримання стандартів безпеки та надійності.
Таким чином, українські суб’єкти ЗЕД лише після отримання необхідних їм спрощень зможуть відчути усі переваги застосування системи NCTS – швидко, просто, доступно.
Які це спрощення?
АЕО та інші підприємства мають право застосовувати такі спрощення:
1) загальна гарантія;
2) загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 50 відсотків;
3) загальна гарантія із зменшенням розміру забезпечення базової суми на 70 відсотків;
4) звільнення від гарантії;
5) самостійне накладання пломб спеціального типу;
6) процедура спрощеного декларування;
7) процедура випуску за місцезнаходженням.
На кожне з зазначених спрощень підприємство повинне отримати окрему авторизацію.
Найбільш важливим для кожного експортера є отримання спрощення на використання загальної декларації, а ще краще – загальної декларації зі зменшенням розміру забезпечення або звільнення від гарантії. Це спрощення дає змогу здійснювати експортні операції без бронювання в митниці «живих» коштів, але з наданням гарантії, виданої гарантом, або взагалі без гарантії. Відповідно до статті 316 Митного кодексу України гарантом можуть бути банки; страховики, крім страховиків, які здійснюють страхування життя; фінансові компанії, які мають право на провадження діяльності з надання гарантій.
Як зазначалося вище, процедура митного контролю згідно з Конвенцією передбачає обов’язкове пломбування транспортного засобу при здійсненні транзитного переміщення, наявність у суб’єкта ЗЕД відповідного спрощення «самостійне накладання пломб спеціального типу», дає йому можливість знизити витрати з доставлення товару на митницю в зону митного контролю для здійснення митного огляду товару та накладення митної пломби.
Процедура спрощеного декларування передбачає випуск товару в заявлений митний режим товарів у спрощеному порядку (з зазначенням в митній декларації меншого обсягу відомостей про товар та зовнішньоекономічну операцію), але протягом 15 або 30 днів необхідно подати додаткову митну декларацію, яка містить повні й точні відомості про товар. Така процедура значно зменшує час потрапляння імпортованого товару в виробництво чи в продаж.
Процедура випуску за місцезнаходженням є найвищим рівнем довіри митного органу до суб’єкта ЗЕД, яка встановлює право підприємству доставляти товар одразу в визначене авторизацією місце (наприклад, склад, виробничий майданчик). При цьому авторизація надається на кожний об’єкт окремо із зазначенням переліку товарів, щодо яких надається дозвіл.
Ложка «дьогтю»
З урахуванням майже 25-річчя дії Конвенції про процедуру спільного транзиту більшість суб’єктів господарювання країн – учасниць Конвенції вже мають необхідні їм спрощення чи авторизацію, європейські гаранти мають колосальний досвід, а також досить низькі комісії за надання гарантії, що у сукупності сприяє доволі помірним витратам експортерів для виконання вимог Конвенції. Проте українські суб’єкти ЗЕД стикнуться з більш дорогими пропозиціями від українських гарантів. Бо гарантія надається в євро, а розрахунок за послугу гарантії й відповідальність за її порушення будуть відбуватися в гривні. Отже, у вартість гарантії буде закладено й інфляцію, і зміну курсу, й більш ризиковане бізнес-середовище.
Попри те, що для адаптації українського бізнесу до нових реалій потрібен час, це, безумовно, прогресивний крок України як майбутнього члена Європейського співтовариства до єдиного митного простору. Міжнародне застосування NCTS заохочує бізнес до детінізації торгових операцій та чесного відображення прибутку, створює більшу довіру до нас європейських партнерів. Фактично це один із найглобальніших прикладів застосування європейського законодавства в українському правовому полі.