Світ навколо нас вже майже не має кордонів. Виробляти продукцію в одній країні, а збувати її в іншій стає дуже поширеною практикою. Цьому також сприяє стрімкий розвиток електронної комерції, який породжує запит на послуги міжнародних перевезень.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак, як показує практика, український бізнес не завжди розуміє межі відповідальності перевізника саме при міжнародному перевезенні вантажів. Можливо, причиною цього є підхід національного закону, яким передбачається повна відповідальність перевізника. Проте логістика — це завжди ризики. Може трапитися, що перевізник не зможе компенсувати повну вартість втраченого чи пошкодженого вантажу. Саме тому важливо якомога чіткіше визначати межі відповідальності задля уникнення спорів у майбутньому.
Основними конвенціями, які регулюють відповідальність перевізника при міжнародних перевезеннях, є Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (Варшавська конвенція 1929 р.), Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 р., яка деталізує Варшавську конвенцію) та Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Конвенція CMR 1956 р.).
В чому полягає різниця та які межі відповідальності встановлені у конвенціях? Варшавська та Монреальська конвенції застосовуються у разі здійснення перевезення повітряним транспортом, а Конвенція CMR — автомобільним сполученням.
Відповідно до ст. 22 Монреальської конвенції, відповідальність перевізника обмежується сумою 17 спеціальних прав запозичення (СПЗ) за кілограм вантажу, за винятком випадків, коли вантажовідправник у момент передачі вантажного місця зробив перевізнику особливу заяву про зацікавленість у доставці (іншими словами, додатково обрав послугу «Розширена відповідальність перевізника» або «Страхування» та сплатив необхідний збір).
Згідно зі ст. 23, 24 Конвенції CMR, якщо перевізник зобов'язаний компенсувати повну чи часткову втрату або пошкодження вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу (на підставі ринкової ціни або звичайної вартості товару такого ж роду та якості). Водночас розмір відшкодування не може перевищувати 8,33 СПЗ розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто. Також відправник, за умови сплати узгодженої надбавки до провізного платежу («Розширена відповідальність перевізника», «Страхування»), може задекларувати у вантажній накладній вартість вантажу, що перевищує ліміт (8,33 СПЗ). У такому випадку декларована сума замінює цей ліміт.
Варто зазначити, що вартість СПЗ прив'язана до кошика основних валют, які визначаються Міжнародним валютним фондом і регулярно публікуються в основних фінансових газетах. 1 СПЗ (SDR — Special Drawing Right) становлять близько 1,37 долара США (джерело: www.imf.org від 14.11.2019 р.). Сума СПЗ перераховується в національну валюту та публікується на офіційному сайті НБУ.
Для прикладу, розрахуємо розмір компенсації перевізника. Уявімо, що 14.11.2019 р. компанія «А» звернулася з вимогою повної компенсації вартості вантажу, який було втрачено в результаті перевезення в міжнародному повітряному сполученні Ізраїль — Україна. Вартість вантажу відповідно до інвойсу складає 1025 євро, вага вантажу — 32 кг. Додатковий платіж про особливу зацікавленість у доставці вантажу не сплачувався. Яка сума компенсації буде виплачена компанії «А»?
Розрахунок: Оскільки перевезення здійснювалося в міжнародному повітряному сполученні, то під час розрахунку розміру компенсації буде застосовуватися Монреальська конвенція.
Розмір компенсації = 17 * 33,37 грн * 32 кг = 18 153,28 грн ( = 678 євро).