Матимемо Державний реєстр санкцій в Україні

13 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №8392. Найперше цим нормативно-правовим актом передбачено створення державного реєстру санкцій. Однак він передбачає й низку інших нововведень, що впливають на процедуру застосування обмежувальних заходів в Україні.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Попри тривалі дискусії, Міністерству юстиції за підтримки правників та експертів вдалося отримати докладну правову регламентацію застосування санкцій. Регламентація інструментів обмежувальних заходів є важливим кроком у процесі притягнення до відповідальності причетних до російської війни в Україні.

Насамперед у законопроєкті йдеться про створення і запуск Реєстру санкцій. Визначається, що Державний реєстр санкцій — це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано санкції. Реєстр санкцій створюється з метою надання публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано санкції.

Сам факт створення такого реєстру є серйозним кроком вперед у процедурі санкційного правозастосування обмежувальних заходів. З моменту прийняття Закону України «Про санкції» застосування низки передбачених ним обмежувальних заходів було ускладнене проблемами з доступом до інформації щодо осіб, до яких такі заходи застосовано та їх характеру. Інформація щодо застосування санкції у вигляді блокування активів до певної фізичної чи юридичної особи не була системно впорядкована. 

Ці дані містились у додатках до Указів Президента, які хоч і були у вільному доступі, однак їх пошук та аналіз займав певний час. Відтак, органам влади було доволі складно проконтролювати «на місці», чи особа, яка, наприклад,  планувала здійснити операцію з нерухомим майном перебувала під санкціями. Видається, що саме з метою усунення вказаної проблеми і було створено Реєстр. 

Згідно з ст. 54 законопроєкту відомості, розміщені в Реєстрі, мають бути викладені у форматі, доступному для автоматизованого збору, обробки та завантаження інформації, а також в інших форматах, визначених РНБО. Інформація про застосування, скасування та внесення змін до санкцій, зазначена в Реєстрі, має бути актуальною та доступною для пошуку та завантаження з Реєстру з моменту набрання чинності Указом Президента України, яким введено в дію рішення РНБО про застосування, скасування та внесення змін до таких санкцій.

Водночас інформація, що міститиметься в реєстрі, включатиме перелік осіб, щодо яких застосовано санкції, та відомості необхідні для їх ідентифікації. Отже, інформація щодо осіб, до яких застосовано санкції, стає доступнішою та систематизованою, зокрема для нотаріусів, які здійснюють правочини, що стосуються підсанкційного майна.  

Також функціонування реєстру повинне спростити застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави. Така санкція може бути застосована лише щодо осіб, щодо яких було застосовано санкцію у вигляді конфіскації активів. Відтак, Міністерство юстиції України, звертаючись з позовами про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави, матиме у легкодоступному вигляді інформацію щодо всіх осіб, до яких потенційно може бути застосований вказаний вид санкцій. 

Однак видається, що інші положення законопроєкту містять не менш вагомі зміни, покликані покращити роботу санкційного механізму. Так, строк розгляду справи про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави збільшено з 10 днів до 30. Це є цілком логічним кроком з огляду на складність справ щодо застосування вказаного виду санкцій, які містять значну кількість матеріалів та потребують детального аналізу. Вказана зміна з одного боку повинна зняти навантаження з Вищого антикорупційного суду та дати йому можливість ретельніше підійти до розгляду справи.

Таким же чином продовжено строки розгляду вказаної категорії справ Апеляційною палатою ВАКС з 5 до 15 днів.

Вказані зміни покликані вдосконалити санкційний механізм, який станом на сьогодні, особливо в частині стягнення активів у дохід держави, став найефективнішим механізмом притягнення до відповідальності осіб, що сприяли російській агресії.

Водночас низка питань досі залишаються невирішеними. Зокрема, не запроваджено відповідальності за ухилення від санкцій. Ця процедура є стандартною в ряді західних країн і повинна максимально сприяти імплементації таких обмежувальних заходів як блокування активів. Відсутність такої відповідальності за ухилення від санкцій дає можливість російським олігархам обходити національні санкції, а державні органи, в силу своєї завантаженості, не встигають застосовувати повною мірою санкції у вигляді блокування та стягнення в дохід держави активів. 

Також у частині процедури застосування санкції у вигляді стягнення активів в дохід держави, варто розглянути можливість збільшення строків підготовки учасників провадження до розгляду справи. Станом на сьогодні в осіб, щодо яких Міністерством юстиції подано позов, є лише 2 дні на ознайомлення з матеріалами та підготовки відзиву, що є вкрай обмеженим строком. 

Публікація здійснена в межах проєкту АНТС «Російські активи як джерело відновлення української економіки», що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).