З початком повномасштабного вторгнення на територію України з боку російської федерації велика кількість іноземних громадян виявили бажання добровільно захищати нашу державу зі зброєю в руках.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У зв’язку з цим парламентарії прийняли низку законодавчих актів, які регулюють порядок проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства в лавах збройних формувань України, а також закріплюють правові підстави для перебування зазначених осіб легально в Україні після закінчення несення ними військової служби.
Так, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту та Нацгвардії України.
Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у ЗСУ регулюється відповідним Положенням про проходження військової служби у Збройних силах України іноземцями та особами без громадянства.
З тими іноземцями, які виявили бажання добровільно захищати Україну, укладається контракт, що є письмовою угодою, яка встановлює та регулює правові відносини під час проходження військової служби між іноземцем і державою, від імені якої діє Міністерство оборони України.
Варто зауважити, що з-поміж переліку відомостей щодо іноземця чи особи без громадянства уповноважені органи передусім перевіряють законність їх перебування на території України. Припустімо, що іноземець чи особа без громадянства успішно пройшов перевірку та відбір для проходження військової служби у збройних формуваннях України, уклав відповідний контракт з Міноборони України і на час несення ним військової служби легалізував своє перебування в Україні.
Проте після розірвання контракту та, як наслідок, припинення проходження військової служби іноземець чи особа без громадянства автоматично втрачає і підставу законного перебування в Україні.
На сьогодні чинне законодавство України не надто ефективно регулює проблемні питання, що виникають у зв’язку з легалізацією перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які проходили військову службу за контрактом. Хоча змінами в Закон України «Про імміграцію» від 12 січня 2023 року розширено перелік підстав для надання дозволу на імміграцію, на практиці ж іноземцям важко відповідати цим критеріям.
Отже, дозвіл на імміграцію надається особам, які прослужили у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту, Нацгвардії три і більше років, а також особам, які служили у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту та Нацгвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби (п.п. 9, 10 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про імміграцію»). На підставі дозволу на імміграцію іноземець або особа без громадянства може отримати посвідку на постійне проживання в Україні.
Однак постає запитання, як все ж таки легалізувати перебування іноземців чи осіб без громадянства, які служили в збройних формуваннях України менше трьох років або не відповідають п. 10 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про імміграцію».
У цьому випадку законодавець не надто поблажливо ставиться до іноземців або осіб без громадянства і відправляє їх оформлювати документи у загальному порядку, встановленому Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Неврегульованим досі залишається питання легалізації перебування членів сім’ї осіб, які уклали контракт для проходження служби у військових формуваннях України, що також на практиці має проблемний характер.
Варто зауважити, що 7 серпня 2023 року зареєстрований законопроєкт №9585, який має врегулювати правовий статус іноземців та осіб без громадянства, що беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України.
На мою думку, ухвалення цього законопроєкту певною мірою полегшило б легалізацію перебування як іноземців та осіб без громадянства, які проходять чи проходили військову службу в ЗСУ, так і надало б якісь юридичні гарантії та права членам їхніх сімей.