Сподіваюся, що на момент публікації перші емоції від тестування Midjourney та СhatGPT вже минули, як і втома від засилля АІ-generated- -смішинок у месенджерах. Саме час видихнути та спокійно подумати про те, як жити поряд із доволі компетентним штучним інтелектом. У цій публікації буде (1) оцінка впливу штучного інтелекту на технології у праві та (2) нарис шляхів конкурування консерваторів із прихильниками поєднання права та технологій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Штучний інтелект і право
ChatGPT вражає, але не є заміною юристів. Проблема полягає не у технічних недоліках, а у непридатності демонстраційних продуктів до надання професійних послуг. Іронічно, але ця проблема правова, а не технічна. Наведена тут табличка є спробою переконати, що обмеженість технології не є серйозною підставою зневажати штучний інтелект. Проводячи аналогію, недооцінювати штучний інтелект через технічні недоліки так само доречно, як казати дитині, що вона ніколи не стане доктором, бо їй всього 9 років.
Репутація та відповідальність
Більшість демонстраційних та дослідницьких продуктів (ChatGPT, Midjourney) не передбачають відповідальності їх розробників за використання згенерованого контенту. Жодного відшкодування та гарантій. Жодних репутаційних ризиків, бо продукт не покликаний замінити фахівця. Вже натякає, що очікувати професійної допомоги від демонстраційних чат-ботів не варто, чи не так? Приміром, Політики Використання OpenAI забороняють долучення відповідних технологій (мовленнєвої моделі GPT, на яку спирається ChatGPT) до надання адресних юридичних консультацій без перевірки юристом.
На додаток до цього в Правилах Використання та Умовах надання послуг OpenAI багаторазово наголошено, що на будь-яке відшкодування шкоди від технології очікувати не варто. Навряд чи такі твердження додають упевненості у згенерованому позові. Натомість юрист несе відповідальність за свої послуги якщо не майном, то репутацією. Суто через це, попри аналогічну імовірність помилок, живий юрист є більш раціональним варіантом. Нові підходи зможуть конкурувати лише за наявності переконливих гарантій.
Legal Tech — легше, ніж раніше
Учора вершиною забаганок із створення вебсайтів / ботів / програм без навичок програмування був drag-n-drop (користувач малював програму за допомогою інтуїтивно зрозумілих схем, програмний код генерувався автоматично десь за ширмою). Сьогодні для цього достатньо просто дати машині короткі текстові інструкції. За це ми вдячні нейромережам, які можна застосовувати наступним чином:
1. Допомога у створенні продукту. Якщо дуже хочеться створити власну програму, але немає жодної гадки, як — діалог з ChatGPT може бути відправною точкою. Можу підтвердити, що ChatGPT надає непогані рекомендації для створення розсилки на Python, а Midjourney допомагає створити гідний логотип. GitHub Copilot дає змогу переконатись, що з кодом все ок.
2. Інтеграція у продукт. ChatGPT фактично є демонстрацією моделі мови GPT, яку усі бажаючі можуть інтегрувати у власний продукт. Інші моделі мови, такі як Google LaMDA, на підході. Приміром, можна створити програму, що формуватиме скаргу за Законом України «Про звернення громадян», спираючись на обрану модель мови та стислий опис проблеми користувача.
Незалежно від того, для чого саме використовується штучний інтелект, варто зважати на правила, встановлені розробником (наприклад, стосовно інтелектуальної власності; сповіщень про те, що певний контент був згенерований штучним інтелектом).
Попри полегшені творення, теза про ризик перенасичення ринку є передчасною. Технології спрощують розвиток, але часто зменшують бажання розвиватись та творити. При всій зручності формул MS Excel / Google Sheets не всі використовують їх для розрахунків. Іншою аналогією є боротьба Річарда Столмена за вільне програмне забезпечення та її рівень фактичної підтримки — можливість змінювати програмний код придбаного продукту є цікавою, але не безпосередньо необхідною для більшості користувачів.
Підсумки
Бути людиною. Програми, сфокусовані на спеціалізованих послугах (медицина, право, фінанси), навряд чи зможуть бути повністю автономними найближчим часом, що пов’язано виключно із питаннями репутації та відповідальності.
З огляду на це варто робити наголос на згасаючому переліку переваг людини над машиною:
• новаторам, готовим створювати власні програми, слід підкреслювати свою відповідальність, навіть якщо послуга надається штучним інтелектом. У пригоді тут можуть стати попередня перевірка результатів, відшкодування шкоди, команда підтримки;
• консерваторам слід враховувати переваги та недоліки штучного інтелекту, аналогічно до дослідження конкурентів. Увага до питання репутації має бути підвищеною. Менеджмент завдань має бути переосмислений для забезпечення притомного балансу якості та швидкості, здатного конкурувати із послугами, генерованими машиною. Рекомендовано допускати використання програм на базі моделей мови для внутрішніх потреб.
Згаданий «найближчий час» спливе, коли штучний інтелект набуде правосуб’єктності або ж коли світ буде готовий до юридичної особи, контрольованої штучним інтелектом.
Океан все ще блакитний. Великі технологічні компанії більше зацікавлені у створенні загальних моделей, які стануть основою для спеціальних програм інших компаній. За такого підходу прибутки гідні, ризики маленькі, а популярність технології зростає з кожним залежним стартапом. Попри те, що штучний інтелект — черговий інструмент для полегшення творення, очікувати напливу нових програм для юристів не варто.