Стратегія кібербезпеки України, яка була затверджена Указом Президента України від 26 серпня 2021 року, визначає статус завдання з врегулювання на законодавчому рівні правового статусу криптовалют як стратегічне. І не дарма, адже за даними дослідження CoinGecko Україна входить у топ-10 країн Європи за рівнем зацікавленості у криптовалютах. А результати дослідження Chainalysis свідчать, що за рівнем криптопрогресу Україна випереджає Велику Британію та Японію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
До слова, компанія Chainalysis регулярно публікує детальні звіти «Crypto Crime Report», раджу читачам звернути на них увагу.
Втім, прийнятий ще у лютому 2022 року Закон України «Про віртуальні активи» досі не набрав чинності. Закон України «Про запобігання корупції» скромно відносить криптовалюту до переліку нематеріальних активів, які підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами декларування разом із правами на торгові марки та авторським правами.
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» делікатно вуалює визначення криптовалюти під терміном «віртуальні активи».
Попри добре відомі суперечності у національному законодавстві та недостатній рівень нормативного врегулювання правовідносин, які виникають з факту володіння криптовалютою, її купівлі-продажу або обміну на товари чи послуги, саме криптовалюта нерідко стає об'єктом злочинного посягання чи знаряддям вчинення злочину.
Найчастіше в судовій практиці трапляються випадки засудження осіб, котрі використовували криптовалюту з метою придбання наркотичних речовин, фінансування терористичних організацій чи оплати за підроблені довідки про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії. Нерідко зловмисники використовують криптовалюту для анонімізації операцій з перерахування коштів, отриманих внаслідок шахрайських дій.
Розглянемо кілька актуальних судових кейсів.
Купівля-продаж криптовалюти як спосіб відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом
Неповнолітній обвинувачений викрав мобільний телефон потерпілої, подолав систему логічного захисту викраденого пристрою та несанкціоновано втрутився в роботу мобільного застосунку одного із українських банків, який було встановлено на смартфоні.
З метою отримання можливості розпорядження коштами потерпілої, які знаходились на її банківському рахунку, обвинувачений здійснив переказ грошових коштів на картку третьої особи, яка хоч і не є спільником обвинуваченого, однак була продавцем USDT на p2p платформі — найпопулярнішої в Україні криптобіржі. Відтак отримувач грошових коштів надав обвинуваченому реквізити свого карткового рахунку для зарахування коштів в обмін на суму USDT, яку отримувач грошового переказу перерахував на користь обвинуваченого.
Оскільки обвинувачений не міг пройти верифікацію на криптобіржі через свій вік, він заздалегідь домовився з товаришем, щоб той надав йому доступ до свого акаунту на криптобіржі «Binance», куди і було зараховано USDT після виконання ордеру на купівлю.
Надалі, з метою маскування слідів вчиненого злочину, обвинувачений створив ордер на продаж USDT, та вказав покупцеві, що грошові кошти слід зарахувати на картку третьої особи.
Надалі грошові кошти були перераховані трьома платежами на різні банківські картки та успішно обготівковані. Отже, неповнолітній обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Судом було затверджено угоду про визнання винуватості, обвинуваченого було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 209 КК України.
Посилання для доступу до судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118438441
Відомі випадки, коли суд накладав арешт на банківські рахунки осіб, які потрапили у схему «трикутника р2р».
Так, зловмисники, заволодівши грошовими коштами потерпілої (продавець товару на маркетплейсі), шляхом направлення їй фішингового повідомлення, вирішили «відбілити» викрадені кошти через купівлю USDT на p2p-платформі «Binance».
У підсумку, продавець USDT, який не був обізнаний про походження коштів, отримав зарахування на свою картку ПриватБанку від шахраїв, а разом із переказом — обшук у його помешканні та арешт карткового рахунку.
Посилання для доступу до судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115427588
Варто зауважити, що кожен із користувачів криптобіржі, який купує або продає криптовалюту на p2p, потенційно може опинитися у ситуації, коли отримані грошові кошти, або сума перерахованої на його користь криптовалюти, фігурують у ланцюжку легалізації майна, одержаного злочинним шляхом або є коштами, отриманими внаслідок шахрайських дій.
У разі, якщо ви купуєте чи продаєте криптовалюту за допомогою p2p-сервісу, потрібно дотримуватись правил безпечної торгівлі, які розміщені на біржі.
Арешт криптовалюти на підставі ухвали слідчого судді
Непоодинокими є випадки, коли слідчий суддя за клопотанням прокурора накладає арешт на «активи, які знаходяться на електронних гаманцях», передбачаючи заборону розпоряджатися сумою USDT, яка знаходиться на криптогаманці.
В одному з випадків прокурором було направлено доручення до Департаменту кіберполіції Національної поліції України на проведення розвідувально-аналітичного дослідження гаманця, що належить невстановленій особі, який був використаний для отримання раніше викрадених віртуальних активів із гаманця потерпілої.
З метою недопущення виводу активів, власницею яких є потерпіла, працівниками кіберполіції підготовлено та направлено запит до компанії Tether. Крім того, було встановлено кінцевий гаманець, який використовується для зберігання викрадених активів у сумі 100 700 USDT.
Постановою слідчого цифрові активи, які знаходяться на електронних гаманцях, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Надалі прокурор звернувся з клопотанням про арешт таких активів.
Так, слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва своєю ухвалою наклав арешт на активи, які знаходяться на електронних гаманцях та зобов’язав компанію Tether забезпечити повернення або перевипущення віртуальних активів потерпілій.
Посилання для доступу до судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107216946
Tether International Limited провадить політику співпраці з правоохоронними органами, може заморожувати Tether-адреси та розкривати інформацію, у разі, якщо запит правоохоронних органів супрвооджується відповідним судовим процесом. Водночас слідча суддя постановила ухвалу, якою обов’язала компанію Tether вчинити дії з повернення потерпілій належного їй віртуального активу.
Як саме слідчий повинен забезпечити виконання вказаної ухвали слідчого судді — невідомо. Арешт було накладено з посиланням на ч. 1 ст. 98 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Такий підхід органу досудового розслідування та слідчих суддів вважаємо хибним, адже віртуальний актив (у тому значенні, яке застосовує національне законодавство України щодо криптовалюти) не відповідає критеріям речового доказу, який визначений ч. 1 ст. 98 КПК України.
Віртуальні активи, які зберігаються на криптогаманцях, не є матеріальними об’єктами, які можуть зберегти на собі сліди злочину. Відсутність індивідуалізації цифрових активів, які зберігаються на електронному гаманці, унеможливлює їх відношення до речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.
Тому накладення арешту на цифрові активи, що обліковуються на електронних рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з такою заявленою метою арешту як збереження речових доказів.
Водночас вважаємо допустимим накладення арешту на віртуальні активи, коли метою такого арешту визначено забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Цікавими, в цьому контексті, будуть висновки Вищого антикорупційного суду. Так, ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні та накладено арешт на віртуальні активи, що належать підозрюваному, у вигляді заборони відчуження та розпорядження криптовалюти Tether (USDT), Tron (TRX), Ethereum (ETH), розміщенні на електронному мультивалютному криптогаманці.
Кримінальне провадження здійснюється за ч. 4 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Згідно з судовим рішенням у матеріалах кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що віртуальні активи насправді належать підозрюваному, а тому є предметом можливої конфіскації майна як виду покарання. Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як-от арешт вищеназваних віртуальних активів, відповідає принципу розумності та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб, а такий ступінь втручання у права підозрюваного є співрозмірним завданням кримінального провадження та виправдовує потреби досудового розслідування.
Суд вказав, що хоча станом на день розгляду клопотання Закон України «Про віртуальні активи» не набрав чинності, однак законодавство України орієнтовано на ототожнення володільця ключа віртуального активу та власника такого віртуального активу (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про віртуальні активи»). На цей час, відповідно до положень ЦК України, право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, і володілець ключа віртуального активу є власником такого віртуального активу.
Посилання для доступу до судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111590400
Встигнути за 60 секунд
Група молодиків виявила можливість заволодіти коштами одного з українських банків, шляхом здійснення підроблених redund-транзакцій на свої карткові рахунки від однієї із компаній, яка зареєстрована на території США.
Унаслідок фіктивних транзакцій на низку банківських рахунків були здійснені зарахування (повернення) грошових коштів у валюті «Долар США», які автоматично конвертувались у національну валюту — гривню.
За розробленим планом зловмисники повинні були встигнути купити USDT на p2p платформі криптобіржі Binance (за рахунок коштів, які були зараховані на карткові рахунки в установі банку) всього на лічені хвилини, до того як платіжна система MasterCard надасть банку необхідне підтвердження.
Банк усунув вразливість того ж дня, коли шахраї втілили свій план у реальність, але чимала сума коштів банку вже була виведена картки продавців USDT, які не були обізнані про злочинний намір обвинувачених.
Надалі придбаний стейбкоїн було перераховано на кастодіальні криптовалютні гаманці в мережі TRX.
Судом було затверджено угоду про визнання винуватості, обвинувачених було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки).
Посилання для доступу до судового рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112481101
Як бачимо, правоохоронні органи та суди добре обізнані з особливостям використання криптовалюти зловмисниками. Відтак з’являються все нові методи розслідування у сфері криптозлочинності, застосовуються передові підходи для відслідковування та протидії таким злочинам.
Використання криптовалюти вже не гарантує злочинцям повної анонімності та, як наслідок, не може бути ефективним способом уникнути кримінальної відповідальності.