27 листопада 2017, 17:43

Кредитний реєстр НБУ як додаткова функція нагляду

Опубліковано в №48 (598)

Роман Оксанич
Роман Оксанич «Suprema Lex, АО» адвокат, керівник практики банківського та фінансового права

Вчергове парламент має на меті проголосувати за проект закону щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Згідно з повідомленням міністра фінансів, зазначений законопроект напрацьовано на виконання програм співпраці України з МВФ, а також з Європейською комісією, яка передбачає створення кредитного реєстру та ведення його НБУ.

Слід зазначити, що кредитні реєстри є поширеною практикою в розвинених країнах світу з ефективними ринковою економікою та банківською системою. Вони вважаються одним з інструментів попередньої оцінки банківських ризиків. Перший такий реєстр був створений у 1934 р. в Німеччині.

За даними НБУ, станом на вересень 2017 р. до проблемних кредитів корпоративного сектору віднесено: 174 млрд грн – кредити ПАТ «Приватбанк», 3,8 млрд грн – кредити пов’язаних з банками осіб, 254,8 млрд грн – кредити іншим юридичним особам (з них 82% – кредити, видані 20 групам компаній). З метою покращення рівня оцінки кредитних ризиків банків при наданні кредитів таким типам позичальників доцільним є запровадження централізованого Кредитного реєстру згідно зі світовим досвідом.

Проектом Закону передбачається передача інформації до Кредитного реєстру стосовно кредитів, заборгованість за якими становить більше ніж розмір 100 мінімальних заробітних плат (на сьогодні – 320 тис. грн). Як вважає законодавець, для зменшення своїх ризиків банк під час прийняття рішення щодо видачі кредиту позичальнику повинен упевнитися у спроможності позичальника виконати зобов’язання за кредитним договором.

Законопроектом вносяться певні зміни до Законів України, що регулюють зазначені правовідносини. Зокрема, до Закону України «Про Національний банк України» планується включити додаткову функцію НБУ, що полягає у створенні та веденні Кредитного реєстру НБУ. До Закону України «Про банки і банківську діяльність» вводиться визначення кредитного реєстру НБУ як інформаційної системи, яка забезпечує збирання, накопичення, зберігання, зміну, використання та поширення (надання) інформації про кредитні операції банків, а також про стан виконання за ними зобов’язань.

Окремої уваги заслуговує порядок розкриття банківської таємниці. Так, НБУ має право надавати банкам та бюро кредитних історій, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», доступ до інформації з Кредитного реєстру, що становить банківську таємницю, яка складається з відомостей, визначених ст. 671 Закону, яка вводиться вперше. Відповідною статтею передбачається право НБУ на створення та ведення Кредитного реєстру. Інформація стосовно кредитних операцій банків, щодо яких НБУ прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, подається до Кредитного реєстру Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень.

Слід підкреслити, що банки надають інформацію до Кредитного реєстру без необхідності отримання на це згоди боржника. Укладаючи договір з боржником, банк зобов’язаний письмово повідомити його про передачу інформації до Кредитного реєстру. Боржник, інформація про якого міститься у Кредитному реєстрі, має право доступу до даних про себе та відомостей щодо запитів на отримання таких даних у порядку, визначеному законодавством про захист персональних даних та нормативно-правовими актами НБУ. Національний банк зобов’язаний не пізніше ніж за 5 робочих днів з дня отримання від боржника заяви безоплатно надати йому інформацію з Кредитного реєстру в порядку, визначеному нормативно-правовими актами НБУ.

Водночас НБУ в установленому ним порядку надає банкам та бюро кредитних історій доступ до інформації з Кредитного реєстру про кредитні операції боржника.

Важливо зазначити, що банк отримує інформацію з Кредитного реєстру без права її передачі третім особам. Використання банками інформації з Кредитного реєстру для інших цілей, ніж передбачені цим Законом, забороняється. Використання бюро кредитних історій інформації з Кредитного реєстру для інших цілей, ніж здійснення діяльності, визначеної Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», забороняється.

Інформація про кредитні операції, зобов’язання за якими виконані боржниками в повному обсязі, видаляється з Кредитного реєстру в порядку, встановленому НБУ.

До Кодексу України про адміністративні правопорушення планується включити ст. 166-26, якою передбачається відповідальність посадових осіб юридичної особи за ненадання, несвоєчасне або неповне надання інформації, ухилення від оновлення переданої до бюро кредитних історій інформації у випадках, коли така інформація підлягає наданню або оновленню кредитором відповідно до законів України «Про банки та банківську діяльність» та «Про організацію формування та обігу кредитних історій», а також повторне надання кредитором до бюро кредитних історій інформації, що не відповідає дійсності. Відповідальність передбачає накладення штрафу розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке порушення. Повторне протягом року вчинення порушення з-поміж передбачених цією частиною тягне за собою накладення штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке порушення.

Вважаю, що надання НБУ особливих прав щодо врегулювання порядку використання інформації Кредитного реєстру може призвести до застосування суб’єктивних підходів у процесі прийняття відповідних рішень. Зазначений законопроект ще більше розширює повноваження НБУ та наділяє неконтрольованими, неврегульованими, необмеженими дискреційними повноваженнями при створенні й веденні Кредитного реєстру та самостійному визначенні своїх повноважень у підзаконних нормативно-правових актах.

Негативним моментом, на мою думку, є відсутність чітких законодавчо закріплених норм виконання адміністративної процедури із захисту прав суб’єктів кредитної інформації у разі їх порушення НБУ може привести до неналежного виконання НБУ своїх повноважень щодо мінімізації кредитних ризиків, уникнення конфлікту інтересів.

Крім того, вказані ризики можуть призвести до того, що окремі посадові особи НБУ на свій розсуд вибірково можуть впливати на рішення банків про те, кого кредитувати, кого ні, а від кого взагалі вимагати терміново погасити кредит.

Варто зазначити, що на сьогодні НБУ має всю необхідну інформацію для виконання функції нагляду у вигляді звітності, веде Єдину інформаційну систему «Реєстр позичальників», де міститься інформація про прострочені боргові зобов’язання позичальників банків. Тому відповідний законопроект містить певні ризики щодо збереження банківської таємниці, персональних даних позичальників та можливого зловживання НБУ своїми повноваженнями у відповідній сфері правовідносин.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати