Як вже відомо, червень 2018 р. ознаменується набранням чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон). Довгоочікуваний Закон повинен відповідати сучасним реаліям ведення бізнесу та закрити проблемні питання, які не були врегульовані Законом України «Про господарські товариства».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основні відмінності
Відтепер кількість учасників товариства не обмежуватиметься, вклад учасника товариства вноситиметься протягом 6-ти місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не буде передбачено статутом, а також склад органів товариства виглядатиме інакше. Законом передбачається, що органами товариства є загальні збори, виконавчий орган та наглядова рада (у разі утворення). При цьому формування ревізійної комісії не потрібне.
Установчий документ товариства також зазнав змін. По-перше, всі підписи на статуті засвідчуються нотаріально. По-друге, зменшено перелік відомостей, які обов’язково повинні зазначатися у статуті (найменування товариства, органи управління, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього).
Окрім того, змінено та більш детально врегульовано процедуру спадкування частки учасника. Так, частка переходить до спадкоємця або правонаступника без згоди учасників товариства. Якщо така частка становить менше ніж 50%, а спадкоємець (правонаступник) у встановлений строк не подав заяву про вступ до товариства, учасники можуть прийняти рішення про виключення учасника. В іншому випадку, якщо частка становить 50% і більше, товариство може прийняти рішення, пов’язані з ліквідацією.
Варто зауважити, що положення Закону, який регламентує таке виключення учасника або ліквідацію товариства, набирає чинності через 1 рік з дня опублікування, а саме 17.06.2019 р.
Нововведення
Нарешті законодавець закріпив таке поняття як корпоративний договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації, який є безвідплатним і вчиняється у письмовій формі.
Учасником корпоративного договору може бути видана безвідклична довіреність з корпоративних прав з метою забезпечення виконання зобов’язань такого учасника як сторони корпоративного договору. Довіреність не може бути скасована до закінчення її строку без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, прямо передбачених у цій довіреності.
Ще одним нововведенням є договір про створення товариства. Якщо товариство створюється кількома особами та існує потреба у визначенні взаємовідносин між ними щодо створення товариства, умов здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розміру часток учасників та розміру статутного капіталу, строків та порядку внесення вкладів, то можна укласти договір про створення товариства у письмовій формі.
Такий договір діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Також відтепер можна збільшити статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю не лише шляхом додаткових внесків учасників, але й завдяки нерозподіленому прибутку. Окремо передбачається процедура виплати дивідендів та встановлюються обмеження щодо таких виплат.
Не менш цікавим є запровадження поняття «конфлікт інтересів» та введення алгоритму дій у разі його виникнення, понять «значний правочин» та «правочин, щодо якого є заінтересованість». Закон не передбачає такого поняття як «позачергові загальні збори». Законом і статутом товариства передбачаються випадки, коли скликаються загальні збори учасників.
Переважне право
Вважаю за необхідне окремо звернути увагу на процедуру реалізації переважного права учасника товариства. Якщо учасник товариства не повідомив письмово про намір скористатися переважним правом, то на 31 день після отримання повідомлення про продаж частки учасник вважається таким, що надав свою згоду на відчуження.
Якщо учасник вирішив скористатися своїм переважним правом, то протягом 1-го місяця необхідно укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі. Також законодавець передбачив алгоритм дій у разі ухилення продавця або покупця від укладення такого договору. Так, покупець може звернутися до суду з позовом про визнання договору укладеним, а продавець – реалізувати свою частку третій особі на раніше запропонованих умовах.
Водночас учасники можуть визначити інший порядок реалізації переважного права у статуті товариства. Також учасники у статуті або в корпоративному договорі можуть передбачити відсутність переважного права взагалі.
Замість висновку
Окремо слід зазначити, що протягом 1-го року з дня набрання чинності Законом, тобто до червня 2019 р., положення статуту товариства, які не відповідають Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності Законом.
Однак, з огляду на практику, ми радимо не затягувати процес приведення статуту у відповідність до чинного законодавства. До того ж Закон надає можливість детально врегулювати всі питання між учасниками товариства щодо володіння та розпорядження частками, а також щодо здійснення господарювання.
Загалом, можна сказати, що впровадження положень Закону в сучасні реалії ведення українського бізнесу відбувається з великим запізненням. Проте такі зміни є вкрай необхідними та спрямовані на врегулювання проблемних питань корпоративних відносин, які в економічно розвинутих країнах вже давно врегульовані.