26 квітня 2022, 11:53

Коли може бути створений спеціальний трибунал за зразком Нюрнберзького?

Ірина Назарчук
Ірина Назарчук журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Як кажуть юристи-міжнародники, є вагомі причини сподіватися, що спеціальний трибунал, якому вдасться засудити особисто президента Путіна та інших причетних за злочин агресії проти України, буде засновано суттєво швидше за Нюрнберзький військовий трибунал. Про створення International Military Tribunal вперше заговорили в 1942 році, тоді як вирок головним воєнним злочинцям Третього райху «суд історії» виніс 1 жовтня 1946-го.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Пропозицію створити Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України було сформульовано в британському Королівському інституті міжнародних відносин Chatham House ще на початку березня. Проєкт розроблено групою юристів із міжнародного права – українськими з-поміж інших. До петиції про створення правової системи за зразком Нюрнберзького процесу над нацистськими воєнними злочинцями долучилися експрем’єри Великої Британії Гордон Браун Джон Мейджор колишній прокурор Нюрнберзького військового трибуналу Бенджамін Ференц та колишній президент Європейського суду з прав людини сер Ніколас Братца.

Неформальним лідером ініціативи є Філіп Сендс, – поважний британський професор, який свого часу працював у Міжнародному суді ООН і Європейському суді з прав людини. У нещодавньому великому інтерв’ю «Українській правді», він, виходець з української єврейської сім'ї, зізнався, що війну в Україні сприймає «дуже особисто». «Для мене це інакша історія, ніж у випадку з конфліктами в інших країнах, над якими я працюю чи про які я знаю. Мені постійно доводиться нагадувати собі дистанціюватися. Важливо не дозволяти собі надто особисто занурюватися в події, не дозволяти емоціям взяти гору. Це не завжди легко», – зізнався він.

Пояснив він й те, чому Україні буде легше звинуватити Путіна в агресії ніж довести воєнні злочини в Бучі. Наводим відповідь Філіпа Сендса повністю:

– З досвіду – доведення воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи, тим більше, геноциду, забирає дуже багато часу.

Тоді як злочин агресії є очевидним. Війна була явно злочинною. Виправдати війну можна лише тоді, якщо її метою є захист.

Міжнародний Суд уже ухвалив обов’язкове рішення, щоб Росія припинила війну і залишила територію України. Тож Росія вже порушує розпорядження Міжнародного Суду. 

Ми неофіційно працюємо у невеликій групі з України та 5 інших країн з міжнародним прокурором, і він сказав, що ще до літа міг би висунути обвинувачення відповідальній верхівці за розв'язання війни. Тобто дуже скоро. Все дуже очевидно в питанні злочину агресії.

Чому для притягнення до відповідальності російської військово-політичної верхівки загалом і Володимира Путіна особисто необхідно створювати нову структуру, а не можна скористатися існуючим Міжнародним кримінальним судом у Гаазі? МКС, до слова, іноді називають наступником Нюрнберзького трибуналу, хоча на відміну від трибуналу в Нюрнбергу чи більш близьких до нас за часом Міжнародного трибуналу стосовно Руанди та Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії (всі ad hocстворені для конкретних випадків) Міжнародний кримінальний суд є постійно діючим.

«МКС не матиме юрисдикції розглядати злочин агресії стосовно посадових осіб Російської Федерації та її громадян, поки РФ не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду», – пояснює перший віцепрезидент Української асоціації міжнародного права, член робочої групи зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України Микола Гнатовський.  «Спецтрибунал – найкоротший, найбільш ефективний спосіб притягнути до відповідальності за злочин агресії вище російське військово-політичне керівництво. Водночас створення такого механізму як спеціальний трибунал жодним чином не перешкоджає юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Від нього Україна чекає рішень щодо злочинів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності», – додав він.

Також, за словами правника, наразі робочою групою обговорюються кілька моделей майбутнього міжнародного військового трибуналу.  Це:

1) багатостороння угода (Нюрнберзька модель);

2) гібридний суд за угодою між Україною та ООН на підставі резолюції Генеральної Асамблеї (за мотивами Спеціального суду для Сьєрра-Леоне);

3) гібридний суд за угодою між Україною та ЄС;

4) гібридний суд за угодою між Україною та Радою Європи.

Також обговорюються пропозиції щодо формату розгляду кримінальних справ стосовно Путіна та інших осіб, хто ще з 2014 року ухвалював рішення про агресивну війну проти України. Скажімо, розглядати справи заочно, поки вони не опиняться на лаві підсудних.

«Усі юридичні проблеми є вирішуваними за наявності політичної волі. Як на мене, створити новий судовий орган у найближчі кілька місяців є цілком реалістичним», – каже Микола Гнатовський.

Нагадаємо, що на Нюрнберзькому військовому трибуналі 1946 року колегія суддів від чотирьох держав (СРСР, США, Великої Британії та Франції) винесла  12 смертних вироків представникам нацистського режиму (Герінгу, фон Ріббентропу, Кейтелю, Розенбергу, Франку, Фріку, Кальтенбруннеру, Штрейхеру, Йодлю, Заукелю, Зейсс-Інкварту, Борману (заочно), а також три вироки про довічне й чотири – про тривалі терміни позбавлення волі. Трьох обвинувачених було виправдано.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати