20 березня 2023, 16:56

ІТ та КІК. Чотири основні («шкідливі») поради на 2023 рік

Опубліковано в №1–2 (759–760)

Олена Жукова
Олена Жукова керуючий партнер ТОВ «Сайвена груп», адвокат, аудитор

Візьми густий вишневий сік.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


І білий мамин плащ.

Лий акуратно сік на плащ –

З'явиться пляма.

(«Шкідливі поради», Г. Остер, переклад)

ІТ-індустрія – молода галузь, що активно, швидко та ефективно розвивається. Мабуть, це тому, що власники та співробітники ІТ – саме такі: молоді, яскраві, талановиті та моторні. Отже, тема контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) – це насамперед для них! Тут також все дуже сучасно, дуже просунуто, дуже динамічно, дуже амбіційно!

Читайте також: «ІТ та КІК. Ще одна «шкідлива» порада на 2023 рік»

Так історично склалося, що саме айтівці заснували найбільш велику кількість іноземних компаній (офшорних або звичайних) – порівняно з іншими бізнесами України. Тому й імплементація законодавства про КІК до українського податкового кодексу – це «головний біль» саме цієї передової частини нашого суспільства, нашого бізнесу.

Але КІК – це досить заплутано та не зовсім (поки що) звично. Незважаючи на те, що поняття КІК увійшло до нашого податкового законодавства з 01.01.2022 (тобто вже більше року), незважаючи на численні статті / конференції / форуми / вебінари з цієї тематики – все ж таки питань маса! Набагато більше, ніж відповідей на ці питання. І з цими складнощами ми будемо розбиратися ще дууууже довго…

Тому пропоную почати з малого. Точніше, з самого-самого термінового. Що саме потрібно знати / зробити / не проґавити контролеру КІК у цьому, 2023, році?

Отже, почнемо.

По-перше. КІК – це необхідність сплачувати «податок на КІК», та, як наслідок, звітувати перед податковою – складати звіт про КІК, включати інформацію з нього до декларації з прибутку підприємств (якщо контролером є юридична особа) або декларації про майновий стан та доходи (якщо контролер – фізична особа). Звіт про КІК  – це непросто. Але… Наскільки це терміново-терміново?

Дійсно, перший звітний період для КІК – це 2022 рік. Тобто подача звіту (теоретично) має бути вже весною 2023 року. Але…  Є «стандартна» норма (підпункт 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2.5.2 ПКУ), згідно з якою подавати перший звіт про КІК необхідно у 2023 році:

39-2.5.2. Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

Ось лише існує такий загальний принцип: закони (особливо податкові) доцільно дочитати до кінця, тому що саме у кінці зазвичай містяться найбільш «смачні» норми. У нашому випадку такою нормою є пункт 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, який дозволяє подавати звітність про КІК за 2022 рік не зараз, а через рік – у 2024 році:

54. Встановити такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

Отже, контролер КІК може, звичайно, подавати звіт у 2023 році. Але – чи треба?

Так, податківці агітують подавати звіти вже зараз. Бо податківцям треба на комусь вчитися. Водночас бізнесу доцільно подумати: чи завжди побажання / поради податківців збігаються з побажаннями / профітом платників податків? Не завжди… Так і в нашому випадку.  Стаття 39-2 ПКУ (про КІК) – дуже сира. В ній багато нечітко прописаного, двозначного. Помилитися при складанні звіту дуже легко. По секрету: правильної відповіді на деякі запитання не знають навіть самі податківці… Разом із тим зараз Мінфін готує узагальнюючу консультацію за цією тематикою. У ВРУ, в профільному комітеті, перебуває проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній від 19.10.2022 № 8137 (далі – законопроєкт 8137)… Саме цей нормативний акт, у разі його прийняття, усуне багато нормативних помилок та нестиковок. Та й взагалі – ви впевнені, що бажаєте, щоб податкова тренувалася саме на вас?? Тому…

«Шкідлива» порада № 1:

Подавайте звіт про КІК у 2024 році (звісно, якщо немає вагомої причини подавати його саме у 2023 році).

P.S. Якщо все ж таки вирішили подати звіт у цьому році – звертайтеся до нас. Наша фірма спеціалізується на КІКах. У нас дуже досвідчені спеціалісти, найвищого класу… Це убезпечить вас від будь-яких помилок!

По-друге. Ще один дуже важливий документ, який необхідно подавати до податкової, – повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю). Це не звіт, однак… Це не менш підступний папірець – якщо його не подавати.

Згідно з підпунктом 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 ПКУ:

39-2.5.5. Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

  • кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
  • заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
  • кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
  • ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи. Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів із дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За неподання повідомлення встановлений дуже великий штраф – вже близько мільйона гривень (а саме – 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи). Безумовно, такий штраф дуже стимулює бути законослухняним. Однак… Якщо все ж таки прострочили ці «кляті» 60 днів – що робити? Подавати чи ні? Бути чи не бути??

Адже це дуже поширений випадок. Річ у тім, що до 24.11.2022  існувала норма (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), згідно з якою тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у т.ч. граничних строків подання повідомлень щодо КІК. Але Законом України від 03.11.2022 № 2719-IX внесено зміни, що набули чинності з 24.11.2022. Зокрема, внесено зміни до підпунктів 69.1 та 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких подання документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39² виключено з переліку випадків, на які тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України розповсюджується зупинення перебігу вказаних вище строків.

Тобто – після 24 листопада «штрафування» повернулося. На жаль…

Тут існує досить цікавий момент. Деякі спеціалісти (у тому числі податківці дуже високого рангу) говорять, що цей драконівський штраф застосовуватиметься лише у випадку, коли повідомлення взагалі не подавалися. Але не у випадку затримки подання повідомлення. І навіть запевняють, що податкова «за затримку» штрафувати не буде. Бо: «цю норму в ПКУ прописано нечітко, в декого виникає неправильне розуміння цієї норми… але податкова все розуміє правильно – та все обійдеться без штрафів…» При цьому дуже-дуже рекомендують це повідомлення, нехай із затримкою, але подавати… Водночас автор (як юрист) значно більше покладається саме на норми ПКУ, а не завіряння податківців. А в ПКУ зазначено, на мій погляд, досить чітко:

120.7… Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Уявляєте ризики подання «повідомлення із затримкою»? Майже мільйон…

А ось зараз ви помилилися! Автор зовсім не пропонує не подавати повідомлення! Але пропонує – трошки почекати… В надрах Мінфіну народжується узагальнююча консультація (якою, як обіцяють, ця проблема буде знята – буде чітко прописано, що «затримка» штрафобезпечна). У комітеті ВРУ перебуває законопроєкт 8137 (про який я писатиму ще багато) – в якому також це питання (частково) вирішується.  Тому в автора є ще одна

«Шкідлива» порада № 2:

Якщо ви запізнилися з подачею повідомлення про КІК (про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою) – зачекайте. Зачекайте появи або узагальнюючої консультації або «Закону 8137». Ретельно відслідковуйте появу та офіційне оприлюднення цих двох потенційних документів. І щойно один із них буде оприлюднено – негайно подавайте повідомлення!! (Ну, як негайно… Безумовно, спочатку цей очікуваний документ треба буде уважно прочитати – чи дійсно там буде саме та норма, яку нам обіцяли? Чи не буде там ще якоїсь «родзинки», яка цю гарнесеньку норму повністю нівелює?).

Далі буде…

Ще дві «шкідливі» поради щодо КІК – у наступних статтях. А поки що – заклик! (Власне саме задля цієї фрази і написано цю статтю.). Давайте разом лобіювати законопроєкт 8137! Він справді гарний. Він прибирає деякі нечіткості та помилки у сьогоднішніх нормах щодо КІК, знімає купу питань! Але його (на погляд автора – виключно через «передвиборчі» загравання з не-дуже-освіченим електоратом та PR-картинки) було відправлено на доопрацювання з залу ВРУ, з першого читання. І зараз пан Гетьманцев стверджує, що «немає запиту бізнесу» на доопрацювання цього законопроєкту та повторне направлення його до залу… Але саме бізнесу цей законопроєкт дуже потрібен!! Об’єднаймося, пролобіюймо законопроєкт та переможемо!

Слава Україні!

1
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати