«Всім потрібна казка, а вона охоче продавала казковий продукт». Так сказав режисер Алекс Гібні — автор фільму про генерального директора біотехстартапу Theranos Елізабет Холмс. На початку цього місяця федеральний суд у Сан-Хосе (штат Каліфорнія) визнав її винною за 4 з 11 пунктів звинувачень, висунутих проти неї прокурорами. 3 інкриміновані їй епізоди проходять за категорією «шахрайство з використанням електронних засобів зв’язку» (wire fraud, отримання грошей під обманним приводом з використанням методів дистанційного спілкування, зокрема електронної пошти тощо) та один — за звинуваченням у змові з метою вчинення того ж електронного шахрайства щодо інвесторів. Водночас присяжні виправдали Холмс за 4 іншими пунктами обвинувачення, пов’язаними з імовірним навмисним обманом пацієнтів, і не змогли дійти консенсусу ще за 3 епізодами, також пов’язаними з обманом інвесторів (за цими пунктами було оголошено про проведення додаткового судового розгляду). Холмс загрожує штраф до $250 тис. за кожним пунктом плюс відшкодування понесених ошуканими інвесторами збитків і, як максимум, 20 років позбавлення волі. Таким чином було поставлено юридичну крапку в історії про «айпод від медицини», яка тягнулась понад 10 років.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про те, наскільки вона була успішною, свідчать наступні факти: за 10 років після створення стартап Theranos зібрав близько $700 млн інвестицій від найбагатших людей та компаній світу, у його раді директорів було двоє колишніх держсекретарів США (Генрі Кісінджер та Джордж Шульц), а до 2014 р. компанія оцінювалась у $9 млрд.
А почалось все з того, що у 2002 р. Холмс вступила до Стенфордського університету, де вивчала хімічне машинобудування. Вкрай обдарована студентка ще на першому курсі добилася права займатися лабораторною роботою разом з аспірантами, а потім поїхала на практику до Геномного інституту Сінгапуру (GIS). Там вона займалася аналізом зразків крові для виявлення слідів збудника важкого гострого респіраторного синдрому — коронавірусу SARS-1, епідемія якого, нагадаю, спалахнула у 2002 р. в Південно-Східній Азії. У 2014 р. у своєму інтерв’ю New Yorker Холмс сказала, що трудомісткий процес навів її на думку про високотехнологічну оптимізацію: своєрідну «лабораторію на чіпі», яка могла б і забір крові робити, і миттєвий аналіз проводити, і діагноз видавати.
Так, власне, народилася ідея компанії, яку Холмс заснувала у 2003 р. Спочатку вона називалася RealTime Cures («Лікування в реальному часі»), а пізніше з поєднання слів «терапія» та «діагноз» (therapy та diagnosis) з’явився Theranos. Компанія мала виробляти компактні при строї під назвою «Едісон» для проведення швидких і дешевих аналізів крові — винахід, який справив би революцію в медицині.
У той час Холмс захоплювалася Стівом Джобсом, навіть ходила виключно у чорних штанах та водолазці. Порівняння напрошувалися самі, але жінка їх усіляко культивувала, називаючи свій винахід «айпадом від медицини». Вона роздавала інтерв’ю, виступала на конференціях та зачаровувала інвесторів та високопоставлених партнерів. Водночас її компанія у партнерстві з однією з найбільших у США мереж аптек та супермаркетів Walgreens готувалася розгорнути мережу мобільних лабораторій.
Тоді головний інженер компанії Айєн Гіббонс відчайдушно намагався змусити винахід Холмс видавати хоч скільки-небудь передбачувані результати аналізів і переконати її, що для масового комерційного застосування ця технологія ще далека від готовності (у травні 2013 р., після тривалої онкологічної хвороби, він скоїв самогубство). Та це не завадило Theranos залучати сотні мільйонів доларів інвестицій у технологію, яка не працювала, а згодом відкрити кілька десятків центрів комерційного тестування у Walgreens в декількох штатах. Сама 30-річна Елізабет Холмс увійшла до списку Forbes наймолодших мільярдерів. Вартість її компанії тоді оцінювали у $9 млрд.
Імідж Theranos та її рекламна кампанія будувалися на можливості проведення величезної кількості аналізів (понад дві сотні) за буквально однією краплею крові. Саме цю послугу вони продавали своїм клієнтам, багато хто з яких ухвалював рішення про власне здоров’я на підставі результатів цих аналізів. А 16 жовтня 2015 р. у The Wall Street Journal вийшло розслідування журналіста Джона Каррейру. Ось 4 тези з нього:
1. З більш ніж 240 видів аналізів на різні стани від рівня холестерину в крові до онкологічних захворювань на власному устаткуванні Theranos могли виконувати не більше 15. Інші дослідження крові замість застосування нібито революційної технології потай від клієнтів виконували на традиційному устаткуванні Siemens та інших компаній.
2. Компанія підробляла результати випробувань обладнання, які повинна була надати владі для сертифікації: одна частина аналізів виконувалася на власному устаткуванні, а інша — на надійнішому, виробленому іншими компаніями, і на перевірку здавалися вдалі дані.
3. Theranos забирав у пацієнта лише невелику крапельку крові, але для повноцінного аналізу цей біоматеріал доводилося розбавляти до такого обсягу, з яким може працювати звичайне лабораторне обладнання, що, звичайно, вело до викривлення результатів аналізів.
4. Результати деяких аналізів були настільки спотворені, що якби вони були реальні, пацієнт мав би бути мертвий.
У день публікації Елізабет Холмс виступила на каналі CNBC з коментарем до цієї статті, що, як пише Каррейру, вона відмовлялася зробити протягом усього часу, доки готувався матеріал. З кожним питанням її образ генія валився на очах. На жодне пряме запитання ведучого по змісту статті Холмс відповісти так і не змогла.
Після цього Theranos проіснувала ще 3 роки, але її репутація фактично була знищена. Холмс намагалася особисто звернутися до власника The Wall Street Journal, світового медіа-магната Руперта Мердока з проханням запобігти виходу статті. Цікаво, що Мердок — один з головних інвесторів у Theranos, який вклав у компанію більше $125 млн, відмовився втручатися в роботу редакції.
На початку 2016 р. влада США заявила, що як мінімум одна з лабораторій Theranos становить «безпосередню небезпеку» для клієнтів через ненадійність методів тестування, у т.ч. таких, які дають лікарям підстави для призначення пацієнтам препаратів, що знижують згортання крові, типу варфарину. У травні того ж року компанії довелося опублікувати виправлені результати аналізів, виконаних на її обладнанні, або зовсім анулювати їх. Щодо Theranos порушили розслідування. До червня 2016 р. Forbes переглянув свою оцінку статків Елізабет Холмс: від кількох мільярдів до практично нуля.
Остаточно Theranos було ліквідовано у вересні 2018 р. До того моменту влада США вже звинуватила Холмс у шахрайстві у великому розмірі.
Ця історія набула великого резонансу не тільки у світовій юридичній спільноті, а й серед стартаперів та інвесторів. Експерти провідної аналітичної платформи PitchBook з цього приводу висловлюють дві тези:
1. Загальна мораль усієї цієї історії поки що не дуже зрозуміла. Критики хайтек-сектору розглядають процес як спробу засудження багаторічної культури стартапів, що керуються принципом «прикидайся, доки не вийде»» (fake it ‘til you make it).
2. Якщо ми чомусь і навчилися за підсумками цього процесу, так це тому, що засновники стартапів, які перебільшують бізнес-потенціал своїх компаній, можуть надалі понести юридичну відповідальність тільки у тому випадку, якщо їх зловлять на місці злочину, як Холмс. Та на щастя для них і для хайпового процесу штучного надування стартапів загалом, нікого не садитимуть у в’язницю лише за те, що він просто виявився лузером...».