Ухвалення Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)» (далі – Закон) без перебільшення є ключовою подією для всіх практикуючих юристів у сфері законодавства про захист економічної конкуренції та значної частини бізнесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основною інтригою перед прийняттям Закону у другому читанні було те, якою ж буде фінальна редакція документу, проголосована депутатами. Адже, зазвичай, ніхто не наважується прогнозувати фінальні редакції законопроектів, які виходять з українського Парламенту.
Прийнятий Закон передбачає досить суттєве збільшення вартісних показників, досягнувши яких учасники трансакції мають звертатись за дозволом до Антимонопольного комітету України. Законом запроваджується так званий двоступеневий тест для обчислення вартісних показників. Перший передбачає, що обидва учасники концентрації мають здійснювати діяльність в Україні чи мати активи на території України. Другий допускає, що для необхідності звернення за дозволом до комітету може бути достатньо й одного учасника концентрації, який має більш значні продажі чи активи в Україні, за умови, що цей учасник є об’єктом придбання. Щоправда, фінальна редакція Закону містить уточнення, що до об’єкта придбання зараховуються також продавець та усі пов’язані відносинами контролю суб’єкти господарювання. В результаті, не вирішеною лишилась ситуація, коли, наприклад, об’єкт придбання взагалі не здійснює діяльності та не має активів в Україні, але продавець, з яким повністю втрачаються відносини контролю, досягає встановлених фінансових показників. У таких випадках маємо стару проблему виключно технічного досягнення фінансових показників і жодного впливу трансакції на конкуренцію в Україні.
Тим не менш, Законом передбачено спрощену процедуру розгляду для таких заяв, чого не було раніше. Трансакції, які не мають взагалі або мають незначний вплив на конкуренцію в Україні, однак все ж таки досягають встановлених Законом фінансових показників, будуть розглядатись комітетом протягом 25 днів з дня надходження заяви.
Ще однією позитивною новелою стало запровадження на рівні закону офіційної процедури попередніх консультацій з органами комітету щодо інформації та документів, які є необхідними для розгляду заяви. Щоправда, відповідна процедура передбачена для тих суб’єктів господарювання, які вже фактично звернулись до комітету з заявою на отримання дозволу. Відтак, з проекту була виключена можливість будь-якого учасника концентрації (потенційного заявника) звертатись до комітету за проведенням консультацій. Враховуючи обмеженість ресурсів комітету, а також наявність можливості отримання попередніх висновків щодо концентрації для потенційних її учасників, фінальна версія виглядає більш виваженою у цій частині.
Безперечно, прийняття Закону №2168а є значним кроком вперед у реформуванні законодавства про захист економічної конкуренції. Однак важливим залишається також і те, як саме відповідне законодавство буде застосовуватись та тлумачитись Антимонопольним комітетом. Саме розумність підходів комітету до тлумачення застарілих та бюрократичних норм, які все ще притаманні, принаймні деяким нормативно-правовим актам, затверджених самим комітетом, є основним індикатором прогресу реформ.
Нагадаємо, що 26.01.2016 р. Верховна Рада України ухвалила Законо «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)».
Зокрема, законом встановлюється, що концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього одержання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених ч. 2 ст. 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, якщо:
- Сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року. При цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.
- Сукупна вартість активів або обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) яких набуваються у власність чи одержуються в управління та користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року. При цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.
Відповідний законопроект зареєстровано за №2168а.