Впевнена, всі вже чули про проєкт «Дія Сіті» як особливу економічну зону зі спрощеними правилами ведення бізнесу й спеціальними податковими умовами. Саме IT-індустрія, враховуючи її значущість для економіки України, стала першою сферою, яка має можливість отримати нове правове регулювання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нагадаю, проєкт «Дія Сіті» був започаткований згідно з Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі — Закон), тож сьогодні IT-бізнес уважно перечитує його положення та готується до сформульованої державою пропозиції про співпрацю. Чого він очікує? Справа в тому, що попереду ще зміни до Податкового кодексу, а це одне з найбільш принципових питань. Пропоную поговорити про позитивні моменти такої економічної зони, можливі ризики та про перспективи набуття статусу резидента «Дія Сіті».
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що його головною метою є формування в Україні протягом найближчих років передової цифрової економіки та зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП до 10%. Сам проєкт спрямований на стимулювання розвитку в Україні цифрової економіки шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, залучення інвестицій, розбудови цифрової інфраструктури та залучення талановитих працівників.
У цілому зміни досить інноваційні та заслуговують уваги, та як і в кожному новому законі, є певні ризикові моменти. Спробуємо їх розглянути.
Ризики в оподаткуванні
Законопроєкт No5376 прийнятий лише в першому читанні, тому можна проаналізувати лише наявні положення і чекати остаточного тексту. На даний момент останні зміни в цьому проєкті датовані червнем 2021 р. Слід зауважити, що найбільш принципові для галузі саме податкові питання, які здебільшого й будуть визначати рішення по вступ до «Дія Сіті». У разі прийняття законопроєкту в поточному вигляді IT-бізнес матиме податкові вигоди при наймі спеціалістів за трудовими договорами. Щодо співпраці компаній з фізичними особами-підприємцями суттєвих перспективних пропозицій немає.
Ризики форм роботи з IT-спеціалістами
Основні врегульовані Законом питання стосуються трудових контрактів та гіг-контрактів з IT-спеціалістами.
Трудовий контракт визначається як особлива форма трудового договору, спрямована на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін. Такий контракт буде регулювати правовідносини з працівником незалежно від президентства роботодавця в «Дія Сіті», навіть якщо резидентство буде припинене.
А от гіг-контракт є новою формою договірних відносин для цивільного законодавства. Закон визначив особливості майбутніх правовідносин спеціалістів з компаніями шляхом закріплення таких положень:
- гіг-контракт укладається у письмовій (електронній) формі;
- послуги (роботи), що надаються (виконуються) за гіг-контрактом, можуть полягати у виконанні функцій певної посади, зокрема головного інженера або спеціаліста з захисту персональних даних під час їх обробки;
- гіг-контракт діє між сторонами тільки за умови резидентства компанії в «Дія Сіті»;
- укладення та виконання гіг-контракту не є здійсненням підприємницької чи іншої господарської діяльності гіг-спеціаліста;
- у гіг-контракті може встановлюватися робочий час і час відпочинку;
- тривалість робочого дня не може перевищувати 8 годин, а робочого тижня — 40 годин. Однак дозволено перевищувати цей час, якщо робота гіг-працівника «не піддається точному часовому обліку».
До речі, у зв’язку з останнім залишається невирішеним питання щодо сплати ЄСВ майбутніми гіг-спеціалістами, які схочуть залишатися ФОП. Та це вже запитання до законопроєкту № 5376 і його редакцій. У цілому ж гіг-контракт не пропонує ніяких кардинально нових деталей чи особливостей роботи спеціалістів з IT-компаніями порівняно з діючими правовідносинами.
Більше уваги IT-спеціалістів викликають договори про неконкуренцію, непереманювання та нерозголошення. Такі договори передбачають використання поняття «негативні зобов’язання». Це коли одна зі сторін за таким договором бере на себе обов’язок не вчиняти певні дії у майбутньому протягом певного часу. Наприклад, це може бути умова не використовувати напрацювання в поточній компанії у разі переходу в проєкти конкурента. Фактично IT-спеціаліст, який змінює компанію, не може забрати з собою клієнтів, напрацювання або використовувати конфіденційну інформацію на благо нового роботодавця. Наприклад, за договором про утримання фахівцем від вчинення конкурентних дій щодо резидента «Дія Сіті» істотною умовою є строк зобов’язання, що припиняється не пізніше, ніж через 12 місяців з дня припинення трудових, цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між фахівцем та резидентом «Дія Сіті». Найбільші ризики тут можуть нести IT-спеціалісти, якщо певні компанії будуть зловживати як умовами таких договорів, так і форматом виплат компенсацій за ними.
Ризики взаємодії з органами влади
Незважаючи на запевнення на етапах розробки законопроєкту про включення до нього положень щодо попереднього погодження кримінально-процесуальних дій щодо резидентів «Дія Сіті», жодних змін до кримінально-процесуального законодавства поки не пропонується. Тому від послуг адвоката у кримінальному процесі відмовлятися не слід, як і від адвокатських послуг взагалі, адже гарантія невтручання держави у діяльність резидентів «Дія Сіті» носить досить загальний характер.
Для резидентів «Дія Сіті» держава в більшій мірі буде представлена в особі Міністерства цифрової трансформації (далі — Міністерство). Саме воно має виступати органом, який:
- приймає заяви компаній для отримання статусу резидента «Дія Сіті»;
- забезпечує внесення відомостей до реєстру «Дія Сіті» та є держателем цього реєстру;
- приймає повідомлення про зміну будь-яких відомостей щодо резидентів «Дія Сіті»;
- приймає рішення про втрату статусу резидента «Дія Сіті».
При цьому важливо не забувати, що компанії залишаються повноцінними суб’єктами господарювання у рамках діючого законодавства, тому буде мати місце й спілкування з іншими державними органами.
Для резидентів «Дії Сіті» передбачений також додатковий захист від позапланових перевірок. Перед їх проведенням компанія може вимагати копії письмового погодження та акта перевірки від керівника/керівництва відповідного перевіряючого органу. Тобто хоча гарантії невтручання у справи резидентів «Дія Сіті» передбачені, зокрема і щодо позапланових перевірок, попереднього погодження кримінально-процесуальних дій щодо резидентів «Дія Сіті» не буде.
Прийняття рішень у деяких питаннях
В основу Закону, згідно з ідеєю його авторів, покладено елементи системи загального (англійського) права, які мають допомагати резидентам «Дія Сіті» почувати себе більш вільними у бізнес-рішеннях. Дійсно, англійське право має досить хорошу репутацію у світі як правова система, котра гарантує свободу договору, і така в законопроєкті передбачена. В цілому Закон пропонує досить широкий спектр можливостей для самоврядування резидентів «Дія Сіті», серед яких — популяризація правового режиму «Дія Сіті», підвищення якості освіти та участь у проведенні публічних консультацій та експертизі проєктів законів, інших нормативно-правових актів.
Таким чином
• Прийнятий Закон про «Дія Сіті» мав за мету забезпечити зміни правового регулювання у питаннях режиму оподаткування, форм взаємодії з IT-спеціалістами, державних гарантій, взаємодії з органами влади та питаннях здійснення самоврядування резидентами «Дія Сіті».
• Режим оподаткування є одним з ключових для розуміння перспектив вступу до «Дія Сіті», проте до прийняття законопроєкту № 5376 визначити остаточне законодавче врегулювання цього питання не можна.
• Особлива форма найму резидентами «Дія Сіті» фізичних осіб на умовах гіг-контракту є новою для правовідносин у сфері IT-бізнесу, адже поєднує ознаки як цивільних, так і трудових правовідносин, проте за своєю суттю не впроваджує нічого нового для вже існуючого співробітництва між IT-компаніями та спеціалістами.