Якщо попередні антимонопольні «реформаторські» законопроекти викликали переважно однозначну позитивну реакцію в українському експертному співтоваристві, то законопроект № 2431, який провалився у парламенті, став своєрідним яблуком розбрату як для парламентарів, так і для експертів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Загаданий законопроект умовно містить два основні блоки змін. Один стосується надання офіційного статусу методиці про розрахунки штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інший - повноважень судів у справах про оскарження рішень Антимонопольного комітету України (далі – АМК). Питання про методику не викликає жодних дискусій, і експерти однозначні в думці, що зазначені зміни необхідні.
Але, коли мова заходить про повноваження судів - виникають суперечки. Справа в тому, що відповідно до вже сформованої практики, суди не змінювали рішення АМК про розміри накладених штрафів. Це було обумовлено тим, що формально АМК діяв в межах законодавства (грубо кажучи, штрафував в рамках від 0 до 10% обороту групи). Правка, яка викликала провал законопроекту, наділяла суди повноваженнями змінювати розмір штрафу, накладений АМК.
Зазначимо, що аргументи обох сторін суперечки про повноваження судів заслуговують на увагу. Прихильники змін кажуть про корупційну складову в діяльності АМК і фактичну монополію антимонопольного органу в частині накладення штрафів. Контраргументи протилежної сторони - українські суди також корумповані, і передача де-факто виняткових повноважень державного органу зі спеціальним статусом на користь судів фундаментально не вірна (з'являється певне дублювання функцій).
Негативний момент суперечки полягає в тому, що однозначна і позитивна реформа, пов'язана з прийняттям «офіційної» методики за розрахунками штрафів, буксує. Більше того, як вважає більшість експертів, прийняття методики може, як це не парадоксально звучить, зняти питання з повноваженнями судів в частині визначення розмірів штрафів.
Так, сама наявність методики значною мірою нівелює можливість АМК діяти в широких межах допустимих потенційних штрафів і конкретизує розміри штрафів. У разі накладення розміру штрафу, що суперечить методиці, у суду будуть повноваження скасовувати такі рішення, керуючись чинним законодавством (через порушення законодавчих норм).
Дуже прикро, якщо через неоднозначне і занадто заполітизоване питання про повноваження судів у визначенні розмірів штрафів АМК буде відкладена на невизначений термін «легалізація» методики про розрахунки штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Можливо, слід розділити два блоки питань на різні законопроекти. У будь-якому випадку, ми будемо стежити за розвитком ситуації у найближчий місяць.