Позбавлення осіб державних нагород — історія не нова. Ще у 2021 році було розроблено законопроєкт №6163 від 11.10.2021 — проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заходу із запобігання загрозам національної безпеки — позбавлення осіб державних нагород.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тоді в процесі його обговорення Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України була надана низка зауважень, зокрема серед яких:
- запропонована редакція про те, що позбавлення державних нагород провадиться Указом Президента України, є неконституційною, оскільки покладення додаткових повноважень на Президента України можливе лише шляхом внесення змін до Конституції України;
- відсутність механізму взаємодії між судом, що постановив відповідний вирок, та Комісією державних нагород та геральдики;
- відсутність завершеного правового механізму реалізації положень законопроєкту щодо обов’язку повернення нагороди та документів до неї, зокрема, і грошових частин державних премій.
Наступним було зареєстровано законопроєкт №8407-1 від 31.01.2023 Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» щодо удосконалення механізму позбавлення державних нагород, який передбачав зміни до ст. 16 Закону України «Про державні нагороди України», до якого Головним науково-експертним управлінням апарату Верховної ради України були надані ряд зауважень.
Тому наразі наявні 2 зареєстрованих законопроєкти №11410 і №11411 від 16.07.2024, які пропонують низку змін у чинне законодавство.
Законопроєкт №11411 пропонує доповнити Податковий кодекс України умовою про те, що особа, яка позбавлена звання Герой України, втрачає право на податкову соціальну пільгу, передбачену пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.
Обґрунтування цього законопроєкту є цілком простим та логічним: низка законодавчих актів України не містять положень щодо можливості скасування прав та пільг, пов’язаних із державними нагородами України, у разі їх позбавлення.
Що стосується законопроєкту №11410, тут варто приділити більше уваги. В пояснювальній записці наводяться наступні аргументи.
Положення Кримінального кодексу України (ст. 51) не передбачають такого виду покарання, як позбавлення державної нагороди України. До того ж низка законодавчих актів України, якими для осіб, нагороджених державними нагородами України, встановлені права та пільги, не містять положень щодо можливості їх скасування у випадку позбавлення особи державної нагороди України.
Законопроєктом пропонується низка змін до Кримінального кодексу України. І першим, що вбачається з таких змін, — додаткове навантаження для слідчих, яким, крім іншого, необхідно буде визначати, чи є підстави для позбавлення обвинуваченого державної нагороди України. Це додаткові запити та додаткові строки.
Крім цього, в законопроєкті докладніше описана ст. 16 ЗУ «Про державні нагороди України». Тут уже зазначено, що державні нагороди та відповідні документи про нагородження, що належали особі, яку позбавлено державних нагород, підлягають поверненню протягом 30 днів постійно діючому допоміжному органу.
Додатково у кримінально-виконавчий кодекс України внесений розділ, що регулює порядок виконання покарання у вигляді позбавлення державної нагороди України. Пункт 3 ст. 29-1 передбачає: «Міністерство юстиції України після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено державної нагороди України, направляє копію вироку органам або посадовим особам, до компетенції яких віднесено питання надання пільг, передбачених для осіб, нагороджених державними нагородами України, для позбавлення засудженого прав і пільг, передбачених для осіб, нагороджених державними нагородами України. Відповідний орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку сповіщає Міністерство юстиції України та суд, який постановив вирок, про його виконання».
Хочу відзначити, що в запропонованому законопроєкті також не вбачається досконалого механізму реалізації положень законопроєкту щодо обов’язку повернення нагороди та документів до неї в разі її позбавлення, в тому числі грошових частин державних премій, які також належать до державних нагород, про який наголошувало Головне юридичне управління Апарату ВРУ у своїх зауваженнях до законопроєкту 6163 від 11.10.2021. Говорячи простими словами: «що робити, якщо особа протягом 30 днів не повернула державні нагороди та документи до неї».
Що стосується додаткової підстави для застосування санкції у виді позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення, то хочу зазначити, що така була передбачена ще в першій редакції ЗУ «Про санкції» від 14.08.2014. Проте відсутній був правовий механізм щодо застосування саме такої санкції. Наразі в законопроєкті №11410 такий механізм запропоновано: РНБО виносить рішення і подає Президенту України, який своїм указом вводить в дію санкцію у виді позбавлення державної нагороди України. Отже, в цьому законопроєкті дещо допрацьована норма, яка пропонувалася в законопроєкті №6163 від 11.10.2021 щодо позбавлення державних нагород Указом Президента України, про неконституційність якої зазначило у 2021 році Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України. Але чи змінено суть?
Водночас хотілося б звернути увагу на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державні нагороди України», державні нагороди є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною. До функцій РНБО, яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони, відноситься, крім іншого, внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони (ст. 1, 3 ЗУ «Про Раду національної безпеки і оборони України»)
Наразі в суспільстві існує думка, що позбавлення громадян відзначення за видатні заслуги в розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери та інші є досить спірним питанням. А розв’язання спірних питань віднесено до органу судової влади.
Але проаналізуймо поняття державної нагороди: це не безумовне право, передбаченим законом, а форма відзначення за видатні заслуги. Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державні нагороди» нагородження провадиться указом Президента України. Підстави для нагородження визначаються у статутах і положеннях, які затверджуються, знову-таки, Президентом України згідно зі ст. 4 ЗУ «Про державні нагороди».
Так само підставами для застосування санкцій відповідно до ст. 3 ЗУ «Про санкції» є, серед іншого, дії фізичної особи, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
За ст. 5 ЗУ «Про санкції» для накладення санкцій на розгляд РНБО України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України виносяться пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій. Змінами до законодавства пропонується позбавлення державних нагород рішенням РНБО України про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеним в дію указом Президента України, яким до особи, нагородженої державною нагородою, застосовано санкцію у виді позбавлення державної нагороди України.
Отже, в підсумку за чинним законодавством маємо умови й підстави для нагородження державними нагородами Президентом України та відсутність механізму їх позбавлення в разі накладення санкцій на особу, який наразі й пропонується врегулювати законопроєктом №11410 шляхом надання повноважень РНБО України (нагадаю, за пропозиціями ВРУ, Президента, КМУ, НБУ, СБУ) виносити на розгляд Президента питання про позбавлення державними нагородами як виду застосованої санкції. Тобто РНБО не самостійно приймає рішення про позбавлення державної нагороди, а лише виносить пропозицію на розгляд Президента.