Наприкінці жовтня весь юридичний світ зібрався в Маямі, щоб обговорити останні тенденції розвитку юридичного бізнесу та новели практик.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Але Асоціація правників України та українські юристи очікували на цю подію з іншою метою. Адже 5000 юристів із 130 юрисдикцій – це унікальна аудиторія для того, щоб донести позицію України на юридичному фронті протидії збройній агресії рф.
Масштаби та системність злочинів рф в Україні, їх розслідування та виклики, що постали перед міжнародною і національною системами правосуддя, а також роль правників у зазначених процесах – саме ці питання члени делегації АПУ адресували своїм міжнародним колегам протягом всіх днів конференції. Серед українських спікерів були Андрій Костін, Ірина Паліашвілі, Данило Білак, Лана Сінічкіна, Олександра Матвійчук, Олена Перепелинська.
Але першим масштабним заходом на полях IBA Annual Conference – 2022, присвяченим Україні, став бізнес-сніданок «ReOpen Ukraine» спільно організований АПУ та ІВА під патронатом Посольства України в США.
Разом з партнерами ми змогли залучити на наш майданчик найвідоміших експертів та практиків у сфері міжнародного гуманітарного і кримінального права та економістів із світовим ім’ям: Посла Державного департаменту США з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак, Голову Спеціального трибуналу для Лівану, суддю Івану Хрдлічкову, виконавчого директора IBA, який був і юридичним радником трибуналів щодо колишньої Югославії, Камбоджі, Руанди Марка Елліса, ексміністра фінансів України Наталку Яресько та заступника виконавчого директора МВФ Владислава Рашкована. Аудиторія сніданку – понад 350 юристів (офлайн та онлайн), що є чи не найбільшою за кількістю учасників серед всіх дискусійних панелей на IBA конференції.
Нам вдалося представити юридичний та економічний порядок денний України на міжнародній арені. А кількість учасників та зацікавленість у таких дискусіях є свідченням того, що збройний конфлікт – не проблема лише України.
У ніч перед нашим бізнес-сніданком, а в Україні це був вже ранок, росія розпочала чергову масовану ракетну атаку по енергетичних об’єктах. Вона тривала декілька годин, і за цей час було випущено понад 50 ракет, майже 90% з яких були збиті.
Воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, а також їх наслідки не мають стати буденністю, які лише засуджують або викликають занепокоєння. Це щоденні втрати, які вимірюються ціною життів мирних громадян та колосальними збитками в усіх галузях української економіки.
В Україні затребуваний запит не лише на військову, фінансову, санкційну допомогу з боку міжнародних партнерів, а й на справедливе правосуддя та верховенство права. Ми оперуємо сьогодні очікуванням перемоги, настанням миру та відповідальністю.
Але миру не може бути без правосуддя. Тому від того, як сьогодні світ та Україна – не лише на полі бою, а й безпосередньо в сфері юриспруденції – відреагують та подолають безпрецедентні виклики, залежить і безпека, і довіра до міжнародного права, і збереження миру в майбутньому.
Посол Державного департаменту США з питань глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак вважає, що наразі справді нюрнберзький момент. Як тоді членам альянсу довелося концептуалізувати цілу систему міжнародного кримінального правосуддя, тепер і ми маємо захистити та розширити нюрнберзькі принципи індивідуальної кримінальної відповідальності за порушення міжнародного права.
Як мають зазнати змін і питання захисту свідків, що, на її думку, наразі є слабким місцем у міжнародній системі правосуддя. Свідки, жертви, інсайдери, які свідчитимуть про злочинний режим путіна, – це саме ті, хто врешті-решт будуть необхідні під час перехресних допитів, розслідування, судових процесів, навіть за наявності верифікованої інформації з відкритих джерел або інших доказів. Приклад Сирії є показовим. Розглядається низка справ у межах універсальної юрисдикції, і на сім’ї багатьох свідків-інсайдерів та інших осіб, які давали свідчення, були скоєні напади представниками режиму Асада. І ми побачимо це вдесятеро, коли мова зайде про російських інсайдерів, свідків і жертв. І тому міжнародне співтовариство має запропонувати кращу систему захисту. Бо Україна, за її словами, вже випередила Сирію за кількістю задокументованих міжнародних злочинів. І тепер, окрім опіки над свідками, жертвами, інсайдерами цих злочинів завдання номер 1 – консолідація, аналіз, перевірка цієї задокументованої інформації для створення індивідуальних досьє на конкретні підрозділи, представники яких, ймовірно, причетні до вчинення злочинів. І далі – за ієрархією: від керівників до вищого командування.
Голова Спеціального трибуналу для Лівану, суддя Івана Хрдлічкова на українському сніданку говорила про нагальну необхідність аналізу міжнародної практики, оцінки ризиків, адже не існує ідеальної моделі для потенційного суду. Тому поки тривають політичні консультації, експерти і юристи, зокрема, повинні працювати над функціоналом трибуналу. Мовиться про формат (гібридний або суто міжнародний), джерела фінансування, процедури відбору суддів, прокурорів, адвокатів, питання збереження доказів чи можливе застосування процедури in absentia. Від цього в подальшому залежатиме його ефективність і довіра до нього, бо коли політичні рішення будуть схвалені, а спецсуд – створено, буде важко вже щось змінювати.
Не менш важливо забезпечити і належну роботу національної системи правосуддя. Адже більшість кримінальних проваджень, їх розслідування та судові процесі ляжуть на плечі українських правоохоронних структур, органів прокуратури та судів. Наразі, за даними Офісу Генерального прокурора, зареєстровано понад 44,6 тис. порушень законів та звичаїв війни. Забезпечення справедливості та неупередженості будь-якого судового процесу – міжнародний стандарт і найскладніше завдання. Але це має бути зроблено, вважає виконавчий директор IBA, який був юридичним радником трибуналів щодо колишньої Югославії, Камбоджі, Руанди, Марк Елліс. Навіть у цих надзвичайних обставинах Україна, коли намагається вижити, повинна забезпечити підсудним відповідне судове представництво. Марк Елліс згадує свою роботу в іракському процесі. Суди не були справедливими, і це понині величезна пляма на репутації системи. Але в Україні визнають необхідність виконання вимоги дотримання міжнародних стандартів.
Відновлення економіки України має вимірюватися у конкретних кроках, вважає Наталка Яресько. Термінова фінансова підтримка України зараз важливіша, ніж дебати про майбутню реконструкцію. Тому потрібен чіткий та прогнозований графік фінансової підтримки від країн G7 та міжнародних фінансових інституцій для покриття базових соціальних витрат. Щоб вберегти населення від холоду та зберегти функціонування економіки, маємо вже працювати над розробленням програми відновлення критичної інфраструктури.
План відновлення має бути посилено реальними та конкретними гарантіями і сумами на майбутнє від міжнародних партнерів. Це дасть прогнозованість фінансування.
До речі, за моїми спостереженнями, протягом всіх цих майже 9 місяців повномасштабної збройної агресії змінювалася риторика серед учасників юридичного ринку. Позиція світової юрспільноти еволюціонувала: від помірного засудження до поступової відмови від російських клієнтів. Масштаби вчинених рф злочинів, невиконання проміжних рішень міжнародних судових інстанцій, постійне блокування роботи Радбезу ООН, шантаж, маніпуляції правом і, звичайно, постійне інформування наших міжнародних колег, сталий контакт українських юристів з правничим світом врешті призвели до формування досить радикальних однозначних позицій – аж до повної ізоляції рф.
Коло країн, обізнаних щодо подій в Україні, теж суттєво розширилось. І в цьому також цінність наших партнерів з IBA, які охопили держави, що, умовно кажучи, не входять до «західної коаліції». Маємо в колі партнерів юристів з Азії, Латинської Америки, Африканського континенту. Особисто мала змогу поговорити та донести інформацію про звірства рф в Україні колегам від Сінгапуру до Канади.
Як сказав Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до учасників IBA Annual Conference – 2022, крапку в цій війні – після військових і політиків – поставлять юристи. І саме юристи забезпечуватимуть притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах та відшкодування всіх завданих рф збитків.
Я вірю в силу права. І саме сьогодні на нас, юридичну спільноту, покладено надважливе завдання: розірвати коло безкарності військово-політичного керівництва росіі, яку вони відчували протягом десятиліть і що дало їм можливість вчиняти нові й нові злочини.