Протягом кількох останніх років у бізнесі та юридичній спільноті України постійно обговорюються питання боротьби з корпоративним шахрайством, форензік, розслідувань. З кожним роком проводиться все більше заходів для розгляду напрямку корпоративної безпеки. Адже шахрайство залишається однією з найбільш важливих проблем сучасності та головним болем для власників не лише національних, але й іноземних компаній в усьому світі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Практика боротьби з корпоративним шахрайством в сучасному розумінні та сучасних підходах прийшла до України із західної бізнес-культури. Отже, що ж це таке: новий тренд чи життєва необхідність для бізнесу?
Чи стає шахрайства більше?
Щорічні звіти, присвячені дослідженню корпоративного шахрайства, відображають тенденцію до постійного збільшення випадків його виявлення в Україні.
Крім України, найбільший рівень зловживань відмічають також в Латинській Америці та Західній Європі. Далекий Схід та Австралія, в свою чергу, найменше порушують корпоративне законодавство. Високі показники країн Латинської Америки та Західної Європи не обов'язково означають, що порушення законодавства в бізнес-сфері в них більше. Різниця пояснюється корпоративною політикою компаній із заходу. Вони більш відкриті, а їх керівництво краще обізнане щодо внутрішніх процесів та активностей.
Я не стверджую, що шахрайства в нас стає менше. Навпаки, воно «комфортно» існує в українському бізнесі. Однак, на мою думку, збільшення показників у звітах пов’язано з декількома обставинами.
По‑перше, усвідомлення проблеми. Завдяки поширенню інформації щодо боротьби з корпоративним шахрайством та його методами, компанії почали приділяти більше уваги цій проблемі. Поточні розслідування виявляють схеми, які роками «комфортно» існували в компаніях.
По‑друге, бізнес почав витрачати більше уваги та ресурсів на впровадження заходів щодо запобігання шахрайству та його виявленню, compliance. Розкриття старих схем у компаніях відображається у звітах та збільшує показники. Хоча все ще невелика кількість компаній системно підходить до боротьби з шахрайством, з кожним роком такого бізнесу стає все більше.
По‑третє, бізнес виявляє все менше толерантності до корупції (в різних її проявах). Наприклад, звіт PwС «Всесвітнє дослідження економічних злочинів та шахрайства 2018 р.: результати опитування українських організацій» свідчить, що хабарництво та корупція є найбільш розповсюдженими видами корпоративного шахрайства (23% опитаних). При цьому рівень хабарництва та корупції виріс з 56% опитаних у 2016 р. до 73% у 2018 р. Отже, відповідно до аналітичних даних, наразі зростає рівень корупції, з якою зіштовхується бізнес.
Однак ріст показників, на мою думку, пов'язаний не стільки зі збільшенням проявів корупції, а з усвідомленням бізнесу, що корупційні методи — це не вирішення проблеми. Також важливу роль відіграють новостворені правоохоронні інституції, до яких існує кредит довіри (НАБУ, САП, ДБР). За винятком окремих випадків, вони демонструють високі стандарти роботи. Тобто не шахрайства стає непропорційно більше (хоча менше також не стає), а збільшується відсоток його виявлення. Це дуже позитивний показник.
Чи дійсно бізнес усвідомлює масштаб проблеми?
На жаль, доводиться констатувати, що хоча й існує тенденція до поширення боротьби з корпоративним шахрайством, все ще небагато компаній підходять до цього свідомо. Це стосується не лише вітчизняного бізнесу, але й іноземних компаній, які працюють в Україні.
Association of Certified Fraud Examiners (ACFE) у звіті за 2018 р. «Report to the Nations» оцінює втрати економіки від шахрайства у 5%. Звичайно, втрати конкретної компанії можуть вимірюватися в інших цифрах (від десятих відсотка до десятків відсотків доходу). Суми можуть досягати мільйонів доларів США.
Окрім прямих грошових втрат, шахрайство створює додаткові ризики для бізнесу: кримінальні провадження щодо компанії та топ-менеджерів, які не виявили схему, судові процеси від контрагентів, перевірки контролюючих органів, втрата репутації на ринку тощо. Це завдає значного удару бізнесу.
Однак, на жаль, більшість компаній звертають на це увагу лише після виявлення кричущих фактів та суттєвих збитків. Незважаючи на це, далеко не всі компанії, які постраждали від шахрайства, впроваджують ефективні системи протидії, обмежуючись розслідуванням одиничних випадків, замість системних змін.
Одним зі значних ризиків, якому приділяється небагато уваги навіть у професійній спільноті, є кібербезпека. Інформаційний простір став місцем та інструментом для злочину. Відтепер злочин не потребує особистого контакту з потенційною жертвою. Головним інструментом шахрая стає лише комп'ютер та доступ до інформаційно‑комунікаційних систем. За допомогою комп'ютерних вірусів та інших протизаконних технічних засобів шахраї одержують доступ до баз даних, банківських рахунків, автоматизованих систем управління бізнесу. Шахрайство, пов'язане з втручанням в інформаційні системи, стає все більш поширеним. Проте наразі цьому питанню приділяється чи не найменше уваги.
Незважаючи на широке розповсюдження інформації про боротьбу з шахрайством та масштаби проблеми, український бізнес ще не повністю усвідомлює серйозність загрози. Як правило, реакція на загрозу є реактивною.
Тренд чи необхідність?
Шахрайства не стає менше. До того ж постійно виникають нові схеми. Корпоративні шахраї дуже оперативно застосовують нові прогалини в законодавстві, нові технології тощо. Чи не найкраще ілюструє випадки шахрайства, з якими звертаються клієнти, давня приказка: «Все нове — це добре забуте старе».
Окрім того, як показують профільні звіти, багато компаній вважають, що є потерпілими від шахрайства, яке ще не було виявлене. Тому боротьба з шахрайством, запровадження compliance, ефективних заходів корпоративної безпеки й систем внутрішнього контролю та оцінки ризиків є обов'язковим елементом захисту бізнесу від внутрішніх і зовнішніх загроз.