Підрозділи фінансової розвідки створені та функціонують практично в кожній державі Європейського Союзу. Залежно від країни, вони можуть бути підпорядковані Міністерству внутрішніх справ (Латвійська республіка), Генеральному прокурору (Герцогство Люксембург, Республіка Кіпр), Міністерству фінансів (Чеська республіка, Республіка Польща, Україна), Податковій адміністрації (Угорщина), поліції (Швейцарія). Але незалежно від підпорядкування, функції фінансової розвідки зводяться до:
- отримання, складання, зберігання та аналізу інформації, отриманої від суб'єктів фінансового моніторингу (банківські та фінансові установи, адвокати, аудитори, бухгалтери), на наявність ознак відмивання коштів, фінансування тероризму тощо;
- надання досудовим слідчим установам, прокуратурі та суду інформації, яка може бути використана для запобігання, виявлення, досудового кримінального провадження або винесення рішення про відмивання коштів, фінансування тероризму тощо.
Тобто фактично основною функцією фінансової розвідки є виявлення фактів відмивання коштів та передача виявленої інформації правоохоронним органам для подальшого розслідування. При цьому фінансова розвідка позбавлена права проведення слідчих дій. У випадку виявлення фактів відмивання коштів вона у межах своєї компетенції може винести рішення про замороження активів до з’ясування всіх обставин справи та отримання пояснень від особи, щодо якої прийнято таке рішення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В Україні функціями фінансової розвідки наділена Державна служба фінансового моніторингу, яка здійснює діяльність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №537 від 29 липня 2015 р. «Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України», підпорядкована Міністерству фінансів України, котра реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.
Щодо повноважень Державної служби фінансового моніторингу України, то відповідно до ст. 25 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-IX від 6 грудня 2019 р., такий державний орган не наділений повноваженнями щодо замороження активів. Його повноваження обмежені збиранням, обробкою та проведенням аналізу інформації про операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Інша ситуація в Латвійській республіці. Відповідно до латвійського Закону «Про запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення» від 17 липня 2008 р. (Noziedzīgi iegūtu līdzekļu legalizācijas un terorisma un proliferācijas finansēšanas novēršanas likums), служба фінансової розвідки має право видати обов'язковий для виконання наказ про заморожування коштів строком на 45 днів, якщо виникає обґрунтована підозра, що кримінальний злочин відбувається або був скоєний, у т.ч. щодо відмивання злочинних доходів, фінансування чи спроби тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Особа, кошти якої заморожені, має право оскаржити такий наказ протягом 30 днів з дня отримання його копії до суду, подавши відповідну заяву до служби фінансової розвідки, яка протягом 3 робочих днів направляє її до суду разом з матеріалами, що послужили підставою для видачі наказу, що оспорюється. При цьому подання скарги не зупиняє виконання наказу служби фінансової розвідки, а суд зобов’язаний розглянути таку скаргу у письмовому провадженні протягом 30 днів.
У випадку залишення судом наказу служби фінансової розвідки Латвійської Республіки в силі, а скарги — без задоволення матеріали справи передаються до органів поліції для проведення розслідування справи на предмет наявності в діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 195 Кримінального кодексу Латвійської Республіки, — відмивання коштів (Noziedzīgi iegūtu līdzekļu legalizēšana).
Дещо інша ситуація в Герцогстві Люксембург. Його фінансова розвідка (Cellule de renseignement financier) за наявності відповідних підстав має право винести стосовно фізичної чи юридичної особи ордер про замороження активів строком до 6 місяців з відповідним повідомленням про це органу прокуратури. При цьому фінансова розвідка не зобов’язана повідомляти особу, чиї активи були заморожені. Відповідно до ст. 9-3 Закону Герцогства Люксембург від 12 листопада 2004 р. про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (Loi du 12 novembre 2004 relative à la lutte contre le blanchiment et contre le financement du terrorisme), будь-яка зацікавлена особа має право на оскарження прийнятого наказу про замороження до окружного суду Люксембурга, але що цікаво, до моменту звернення до суду така особа не має можливості ознайомитись з відповідним наказом. Окружний суд Люксембурга після отримання заяви про скасування наказу про замороження коштів зобов’язаний протягом 24 годин переслати таку заяву до фінансової розвідки, яка, у свою чергу, зобов’язана після отримання такої заяви протягом 5 днів надіслати до суду наказ про замороження коштів та документи, що стали підставою для його видачі.
Особа, чиї активи були заморожені, має право протягом 5 днів з моменту отримання відповідних матеріалів справи подати до Окружного суду Люксембурга свої додаткові пояснення та підстави для скасування наказу. Органи прокуратури у випадку наявності в діяннях осіб ознак кримінального правопорушення по відмиванню коштів мають право повідомити про це Окружний суд Люксембурга з одночасним клопотанням про арешт коштів. У такому випадку наказ про замороження коштів автоматично скасовується.