В умовах запровадження карантинних обмежень перед українським підприємцем постають складні виклики. Відтак, на прийняття Закону, який скасував би запровадження обов'язкового використання РРО та/або програмного РРО (ПРРО), бізнес чекав уже декілька тижнів. І нарешті 1 грудня 2020 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі — Закон).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законом відкладено до 1 січня 2022 р. обов'язкове застосування РРО та/або ПРРО для фізичних осіб- підприємців, які є платниками єдиного податку II–IV груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Новим Законом законодавець скоротив раніше запропонований перелік таких ризикованих видів діяльності та визначив наступні:
• реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
• реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Ще одним нововведенням Закону стало визначення граничних обсягів доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб'єктами господарювання спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати:
• І група — 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• ІІ група — 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• ІІІ група — 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім перенесення строків обов'язкового застосування РРО та визначення нових правил розрахунку граничних обсягів доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування, вказаним Законом запропоновані наступні зміни:
• виключено норму щодо застосування механізму компенсації (так званий механізм кеш- беку) покупцям у разі подання скарги на продавця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій, яка мала вступити в дію з 1 січня 2021 р.;
• скасовано штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність поперед нього програмування товарів у РРО (ПРРО);
• подовжено на рік (до 1 січня 2022 р.) застосування знижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб'єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій;
• передбачено незастосування РРО (ПРРО) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/ або сервісів переказу коштів.
Наразі чекаємо на підписання Закону Президентом.