15 листопада 2021, 16:34

Яка перспектива чергової спроби парламенту легалізувати зброю?

Григорій Мамка
Григорій Мамка народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

У Верховній Раді IX скликання не полишають спроб врегулювати обіг зброї. Після невдалих намагань легалізувати її навесні 2021 року депутати зареєстрували нові законопроєкти – 5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю» і 5708-1 «Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю» – обидва проєкти знаходяться на стадії комітетських обговорень.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Найсуперечливішим моментом у «збройному питанні» завжди були короткостволи – власне, за відсутності тут консенсусу в країні досі відсутній закон. Нове керівництво МВС вважає за необхідне легалізувати зброю, проте виступає проти лібералізації обігу саме гладкоствольної вогнепальної зброї. Нещодавно у правоохоронному відомстві наголосили на необхідності формування відкритого реєстру власників зброї вже до кінця цього року.

За даними МВС, обсяг легальної вогнепальної зброї на руках громадян складає приблизно 1,3 млн одиниць. Проте незареєстрованої зброї значно більше: згідно даних Офісу Генпрокурора за цей рік, в Україні налічується від 3 до 5 млн одиниць нелегальної зброї і саме вона фігурує у більшості кримінальних правопорушень. Офіційно ж в Україні дозволено мати лише травматичну, вогнепальну мисливську та нагородну зброю.

Питання легалізації як ніколи актуальне, проте, перш ніж врегульовувати обіг зброї, потрібно здійснити фахове комплексне вивчення ситуації у цій сфері і до дрібниць проаналізувати іноземний законодавчий досвід. Та поки IX скликанню зробити це не вдалось. Аналіз нових проектів підтверджує, що напрацювання у цій сфері поки що сирі та непереконливі.

Зброя не для всіх?

Найбільш обговорюваним наразі є проєкт № 5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю». Ним пропонують встановити категорії цивільної вогнепальної зброї:

А автоматична вогнепальна зброя;

В гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична);

С короткоствольна вогнепальна зброя;

D довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя;

Е довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Право на отримання зброї розподіляється за категоріями:

мамка 1

Передбачено створення єдиного держреєстру вогнепальної зброї на балансі МВС. Володіння і користування зброєю без внесення до реєстру заборонено.

Даним законопроєктом доступ деяких категорій громадян до цивільної вогнепальної зброї суворо обмежується, відтак, мета проекту суперечить власній назві, адже володіння зброєю згідно його положень перестає бути правом.

Зупинюсь детальніше на дискримінаційних положеннях проєкту, деякі з яких не в повній мірі узгоджується з його змістом.

Основні суперечності:

– Автори пропонують надати право на придбання короткоствольної вогнепальної зброї спортсменам (що не рідше ніж два рази на рік брали участь у всеукраїнських або міжнародних спортивних змаганнях в складі збірних команд України та мають спортивне звання не нижче майстра спорту з видів спорту, у правилах яких передбачене використання спортивної вогнепальної зброї) з метою використання для занять спортом, а не для самозахисту, оскільки зберігання такої зброї передбачено лише в стрілецькому тирі або на стрільбищі;

– Надання травматичної зброї пропонується обмежити;

– Транспортування зброї має відбуватися з розрядженими магазинами, що робить неможливим її використання для самозахисту;

– Щодо нагородної зброї пропонується передбачити можливість нагородження іменною та відомчою вогнепальною зброєю будь-яких фізичних осіб. При цьому на такі нагородження будуть поширюватись лише загальні обмеження щодо видачі посвідчення власника зброї. Сьогодні даний вид зброї видається військовим або правоохоронцям за заслуги, бездоганну службу, доблесть та честь під час виконання своїх обов’язків як нагорода. Проте вилучення даного положення відкриває можливості для корупційних ризиків;

 – У проєкті відсутні положення щодо порядку маркування вогнепальної зброї, обміну, міжнародного співробітництва щодо незаконного обігу зброї, щодо брокерів та брокерських операцій з метою запобігання та протидії незаконному виготовленню та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів;

– Відсутнє однозначне розуміння поняття «цивільна вогнепальна зброя»;

– Не повністю обґрунтовані мотиви заборони для цивільного обігу гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї, призначеної для стрільби патронами, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Нові корупційні лазівки

Не дивлячись на велике бажання авторів даного проєкту стати в історії парламентаризму першопрохідцями в питанні легалізації обігу зброї, основні його положення потребують істотного доопрацювання. Деякі пропозиції несуть потенційні корупційні ризики, а також прямо порушують права громадян в питанні використання її для самозахисту у випадку крайньої необхідності та оборони.

Проєкт № 5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю» повторює помилки попередніх законопроєктів. Якщо у нас на даний час існує механізм дозволу видачі, придбання вогнепальної зброї, в тому числі – її використання, то необхідно було б зібрати і законодавчо врегулювати всі моменти щодо цих механізмів, які на даний час в Україні існують.

Питання легалізації цивільної вогнепальної зброї, а саме короткоствольної вогнепальної, лежить у політичній площині. Якщо громадяни носитимуть при собі зброю, владі доведеться нести повну відповідальність за свої рішення – саме тому «збройне питання» не вирішується роками не лише через неякісні законодавчі напрацювання. Такий стан речей вигідний в першу чергу самій владі.

На даний час доцільно було б зосередитись на вирішенні колізій в питаннях відповідальності в поводженні зі зброєю. Також варто переглянути систему самозахисту та захисту майна громадян, небажаного проникнення в житло з метою замаху на життя і здоров’я, детальніше вивчити досвід легалізації зброї в розвинених країнах.

Механізм набуття права на володіння цивільною вогнепальною зброєю:

мамка 2

Насамкінець, важко не погодитись, що зброя не вирішує проблем, а лише їх загострює. Легалізація обігу зброї не усуває злочинність як таку, але може стати стримуючим фактором для злочинців, у яких зброя і так є. Зниженню рівня злочинності та дотримання правопорядку громадянами в першу чергу сприятиме покращення економічного клімату в країні, ефективні незакорумповані судові і правоохоронні органи, а також виконання вимог чинного законодавства.

В Україні на даному етапі слід прийняти закон про право на володіння, застосування, відповідальність за невідповідність застосування зброї, а потім вирішувати розбіжності норм щодо короткоствольної зброї.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати