На сьогодні кожен роботодавець та найманий працівник зіштовхувався з проблемою недостатнього врегулювання на законодавчому рівні трудових правовідносин, відсутністю конкретизації загальних принципів та застарілістю норм.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Все це пов’язано з тим, що основним законодавчим актом, який регулює трудові відносини, є Кодекс законів про працю від 10.12.1971 р., до якого неодноразово вносилися зміни, однак фактично він застарів та не надає всього необхідного інструментарію для регулювання правовідносин.
Так, ще 26.12.2014 р. було зареєстровано законопроект Трудового кодексу України, який досі не прийнятий.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено: «Ситуація із законодавчим регулюванням застосування праці в Україні не може вважатися нормальною. Затримка з реформуванням трудового законодавства, а також «агресивний» до певної міри характер сучасного податкового законодавства об‘єктивно призводять до звуження сфери дії законодавства про працю за рахунок застосування для регулювання відносин між роботодавцем та працівником цивільно-правових інструментів, особливо у сфері малого підприємництва».
Що ж ми маємо на сьогодні? Законопроект хоча був і внесений до порядку денного засідання Верховної Ради України і в лютому, і в березні 2017 р., однак вже минуло 2,5 року з моменту його реєстрації, а він так і не був прийнятий.
Безперечно, наразі існує нагальна проблема у прийнятті Трудового кодексу для ліквідації застарілих пострадянських норм, систематизації законодавства у сфері трудових відносин, конкретизації та збільшення гарантій сторін у трудових відносинах (роботодавець – працівник).
Коротко зупинимося на основних моментах та нововведеннях, які пропонуються проектом Трудового кодексу України:
- конкретизовано вимоги до змісту трудового договору (в тому числі щодо умов роботи вдома, щодо умов збереження інформації з обмеженим доступом) до визначення обсягу обов’язків працівників та роботодавців,
- визначено порядок прийняття на роботу різних категорій працівників, залежно від підстави початку роботи (на підставі трудового договору, за рішенням суду, на підставі конкурсу), порядок зміни та припинення трудових відносин (зокрема, конкретизовано порядок звільнення як за ініціативою працівників, так і за ініціативою роботодавців);
- конкретизовано порядок та строки обчислення вихідних днів, відпусток (особливо додаткових відпусток), порядок оплати праці;
- встановлено додаткові гарантії для окремих категорій працівників.
Фактично, за своєю структурою проект Трудового кодексу багато в чому дублює Кодекс законів про працю. Водночас всі норми є оновленими, з огляду на зміни в часі, появу нових професій та порядок здійснення тієї чи іншої роботи. В одному нормативно-правовому акті систематизовано норми КЗПП з підзаконними актами та деталізовано процедури, необхідні для застосування у трудових правовідносинах, що набагато покращує ефективність інструментів регулювання трудових правовідносин.
Звичайно, існує багато моментів, які необхідно було б покращити та доопрацювати. Можливо, це і є основною причиною неприйняття Трудового кодексу як нового закону.
Про зміни трудового законодавства у 2017 р.
Найбільш «страшним» оновленням законодавства для підприємців у 2017 р. стали положення Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» щодо запровадження мінімального розміру заробітної плати на рівні 3,2 тис. грн. У зв’язку з цим збільшилися не лише відрахування до бюджету щодо сплати єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, але й розміри штрафів за порушення трудового законодавства.
Звичайно, на практиці почастішали випадки зі зменшення витрат на оподаткування щодо укладення договорів на неповний робочий день, залучення фізичних осіб-підприємців, залучення працівників на умовах цивільно-правових договорів.
Водночас у разі виявлення порушення вимог трудового законодавства щодо кожного працівника в частині не оформлення письмових трудових договорів, за наявності таких договорів, виявлення випадків ненарахування/несплати ЄСВ та податків на фактично виплачену заробітну плату, залучення працівників на повний робочий день при оформленні на неповний робочий день тягне за собою накладення штрафу у розмірі 96 тис. грн.
Більш приголомшливим для підприємців штрафом у зв’язку з внесенням змін до ст. 265 КЗпП України став штраф за недопуск працівника інспекції праці до проведення перевірки, який становить 320 тис. грн і був запроваджений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. №1774-VIII.
При цьому варто зауважити, що нібито такий значний розмір штрафів спрямований на зміцнення гарантій працівників, натомість штраф, приміром, за порушення строків виплати заробітної плати чи неповну виплату становить лише 9,6 тис. грн.
Звичайно, такі санкції спрямовані на боротьбу із «зарплатами у конверті» та мають на меті збільшення відрахувань до бюджету за рахунок зарплатних проектів, про що свідчить знову ж таки розмір прожиткового мінімуму громадян, який є вдвічі меншим ніж «мінімалка» і зовсім не відповідає реаліям сьогодення.
Також важливою зміною для підприємців щодо застосування санкцій за порушення трудового законодавства стали нововведення з проведення планових перевірок, що зумовлено прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. №1726-VIII.
Так, змінами запроваджено Інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю), яка фактично створена для забезпечення суб’єктів господарювання та органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформацією про заходи державного нагляду (контролю).
До такої системи належать дані про суб’єктів господарювання, річні плани проведення заходів державного нагляду (контролю) та план проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю); інформація про дату і номер наказу (рішення, розпорядження), місце здійснення заходу, строки здійснення, тип, підставу та предмет здійснення заходу, найменування органу державного нагляду (контролю), що зазначені у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю); результати здійсненого заходу, застосовані до суб’єкта господарювання адміністративно-господарські санкції за результатами здійсненого заходу та ін.
Таким чином, запроваджується відкритість інформації щодо перевірок, у тому числі перевірок дотримання трудового законодавства. Це забезпечить кожному підприємцю завчасну поінформованість про можливі проблемні питання, що стосуються трудових проектів.
Однак функціонування такої системи стане можливим лише у наступному році. Так, запровадження системи для її нормального функціонування очікується не раніше 2018 р., враховуючи, що до 15.11.2017 р. контролюючі органи зможуть внести відповідні відомості про проведення заходів перевірки.
До того ж лише 24.05.2017 р. постановою КМУ №387 було прийнято Порядок функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей. Наразі є всі підстави вважати, що питання проведення заходів перевірок на предмет дотримання трудового законодавства у 2018 р. будуть прозорими та відкритими для всіх (як для підприємців, так і для найманих працівників при обранні місця роботи), з огляду на те, що запрацює Інтегрована система нагляду.
Загалом, особливих змін у трудових правовідносинах на сьогодні немає, хоча в Україні це є нагальною проблемою для захисту підприємців-роботодавців та найманих працівників. Фактично, головним інструментом, який наразі може захистити обидві сторони, є трудовий договір або контракт з чіткою деталізацією прав та обов’язків сторін (за умови, що визначені права та обов’язки не суперечать чинному законодавству України)