Коли під час знайомства людина дізнається, що ти спеціалізуєшся на трудовому праві, чи не найперше запитання буде про те, коли ж приймуть Трудовий кодекс. Будучи нещодавнім випускником ВНЗ та недостатньо орієнтуючись в особливостях національного законотворчого процесу, я запевняла, що парламентарі обов’язково зроблять нам подарунок у вигляді Трудового кодексу під ялинку. Однак з роками відповідь на подібне запитання поступово трансформувалася у невизначене: «Не в цьому році».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так і цього року, стрімке наближення новорічних свят, необхідність ухвалення бюджету, розгляд питань щодо закріплення курсу України на ЄС та НАТО, а також низка інших більш важливих ініціатив, найімовірніше, знову посунуть прийняття Трудового кодексу на другий план. Аналогічно, вибори в наступному році дають підстави говорити, що перспектива ухвалення цього кодексу є надто туманною. Щоправда, такі прогнози можуть справдитися лише в тому випадку, якщо тема реформи трудового законодавства раптом стане частиною піар-кампанії якої-небудь політичної сили. Однак такий сценарій є найменш вірогідним, оскільки розроблений проект Трудового кодексу, який наразі очікує прийняття у другому читанні, матиме не так багато відчутного впливу на життя простих виборців.
Очікується, що у 2019 р. продовжиться кампанія за легалізацію працівників, які сьогодні працюють у «тіні». Проведення заходів щодо боротьби з тіньовою зайнятістю активно розпочалося з жовтня 2018 р. Станом на середину листопада Держпраці відзвітувала, що в результаті проведення інспекційних заходів за трохи більше ніж місяць було виявлено 3000 працівників, оформлених з порушенням трудового законодавства, майже половина з яких були негайно оформлені належним чином. Темпи легалізації вражають. У звітах також зазначається, що у жовтні кількість повідомлень про прийняття нових працівників зросла на 30%, у порівнянні з вереснем. Очевидно, це також пов’язується з «легалізаційною» кампанією.
Однією з найбільш (не)очікуваних законодавчих змін у цій сфері є запропонована Кабміном реформа ЄСВ, спрямована на залатування дір Пенсійного фонду. Розроблений урядовий законопроект передбачає, що максимальна база нарахування ЄСВ (22%) зросте з 15 до 25 мінімальних зарплат (тобто з 55 845 грн до 104 325 грн). Окрім того, проект передбачає, що після його ухвалення у запропонованій редакції заробітна плата, яка перевищує вказаний поріг, не звільнятиметься від нарахування ЄСВ, як це передбачено сьогодні, а також слугуватиме базою нарахування ЄСВ, однак за регресивною шкалою. Зокрема, на частину заробітної плати у межах від 25 до 70 МЗП ставка ЄСВ становитиме 20%, від 70 до 150 МЗП – 17%, від 150 до 200 МЗП – 15%, від 200 до 270 – 10%, понад 270 МЗП – 5%. Проект закону також передбачає низку заходів для боротьби зі злісними боржниками за ЄСВ: криміналізація несплати ЄСВ хоча б за 1 місяць, встановлення обмежень у керуванні транспортними засобами та виїзді за кордон для приватних підприємців і керівників підприємств, які є боржниками зі сплати ЄСВ, тощо.
Очікується, що у 2019 р. з’явиться перша практика застосування додаткових підстав для звільнення керівників, що були запроваджені Законом про ТОВ і ТДВ. Мова йде про розірвання трудових договорів з керівниками, які порушують вимоги щодо неконкуренції (одночасно є приватними підприємцями або керівниками інших підприємств, що працюють у тій же сфері), конфлікту інтересів та конфіденційності.
Що стосується судової гілки влади, у 2019 р. Верховний Суд продовжить показувати креативність в окремих трудових спорах. Хоча наразі не можна говорити про абсолютно новаторський підхід ВС до розгляду трудових справ, однак у 2018 р. Верховний Суд вже порадував кількома цікавими позиціями. Зокрема, ВС визнав право роботодавця стягувати з працівника (в тому числі колишнього) витрати, здійснені роботодавцем на навчання такого працівника, якщо це передбачено укладеним між ними договором. При цьому ВС чітко вказав, що такий договір має характер непоіменованого цивільно-правового договору, що значно розширює гарантії роботодавця у цій сфері.
Підсумовуючи, варто зазначити, що немає нічого більш стабільного, ніж тимчасове. Тому 2019 р. навряд чи принесе серйозні законодавчі зміни у сфері трудового законодавства.