Після проголошення України незалежною виникла необхідність у втіленні низки реформ, що було обумовлено зміною всього державного механізму. Адже існуюча в Україні система державного управління залишалася в цілому неефективною, вона еклектично поєднувала як інститути, що дісталися у спадок від радянської доби, так і нові інститути, що сформувалися у період незалежності України.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тому зміст адміністративної реформи полягав, з одного боку, у комплексній перебудові існуючої в Україні системи державного управління всіма сферами суспільного життя. З іншого – у розбудові деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава.
Станом на сьогодні процес змін ще не завершився, його кінцевим етапом має бути приведення українського законодавства до міжнародних стандартів.
Поряд із Конституцією необхідно було втілювати й інші методи захисту людини та громадянина від свавілля чиновників державного апарату. Вирішити низку питань у цьому секторі вдалося завдяки створенню спеціалізованих адміністративних судів та адміністративного судочинства.
6 липня 2005 року з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства адміністративне судочинство стало самостійним, відокремленим видом судочинства поряд з господарським, цивільним, кримінальним і конституційним. Таким чином відбулося покращення якості вирішення адміністративних справ внаслідок спеціалізації судів і суддів.
Права та свободи сучасної людини і громадянина
Якщо поглянути на статистичні дані щодо обізнаності українців з правами, якими їх наділено згідно з Конституцією та іншими законодавчими актами, то цей показник буде значно нижчим за аналогічні статистичні дані інших розвинених країн.