16 серпня 2021, 18:33

Пробація в Україні. Що не так?

Григорій Мамка
Григорій Мамка народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Понад шість років в Україні діє Закон «Про пробацію». Світова практика визначає її як сукупність заходів кримінально-правового реагування, які служать заміною покаранню у вигляді позбавлення або обмеження волі. І хоч в Україні вона з’явилась порівняно нещодавно, розвинені країни практикують її понад 200 років.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Правила Ради Європи про пробацію (2010 р.) відносять її до процесу виконання в суспільстві покарань і заходів, призначених правопорушнику. Йдеться про цілий комплекс дій та заходів виховного впливу, таких як нагляд, контроль і надання допомоги, метою яких є залучення засудженого до громадського життя, а також забезпечення безпеки суспільства.

В Україні підготовка до впровадження пробації почалась у 2002 році. Тоді представники Державного департаменту України з питань виконання покарань подали таку ініціативу до уряду після візиту до Служби тюрем і пробації у Швеції. Згодом у нас з’явились дві концепції: Концепція реформування кримінальної юстиції України ( Затверджена Президентом України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 року) та Концепція реформування Державної кримінально-виконавчої служби України (Схвалена указом Президента України від 25 квітня 2008 р. № 401/2008). Підвищення ефективності виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, було одним з напрямків політики держави щодо реформування кримінально-виконавчої служби. Врешті-решт у 2015 році закон «Про пробацію» було ухвалено. Станом на 2020 рік, через неї пройшло 105 тис. порушників.

Пробація. Питання для роздумів

Згідно звіту Ради Європи за 2013 рік, Україна займала останнє місце за кількістю коштів, призначених на утримання одного в’язня на день – лише 2,68 євро в перерахунку. Станом на 2014 рік у місцях позбавлення волі перебувало в перерахунку на кожні 100 тисяч населення 204 людини.

Пробація, як альтернатива тюремному триманню, створює умови для розвантаження в’язниць та економії коштів на утримання порушників. Вона застосовується на етапі судового розгляду і після винесення покарання, яке відбувається без ізоляції від суспільства. Пробація включає не лише контроль виконання обов'язків, покладених судом. З людиною, до якої застосовують цей захід, мають працювати спеціалісти, які психологічно готують її до іншого життя – того, де нема потреби вчиняти правопорушення. Спеціалісти мають комплексно аналізувати проблеми, потреби порушників, застосовувати під кожного ті чи інші методи мотиваційного впливу, контролювати зміни, стан людини та допомагати їй мінятись. Йдеться про складну систему світоглядної зміни людини та переорієнтацію її цінностей. Щодо переваг пробації є чимало досліджень та статей, інформації, яка підтверджує її дієві сторони, проте, якщо проаналізувати загальну якість комплексу цих заходів в Україні, ми побачимо сумну картину, яка не відповідає дійсності.

Пробація. Що замовчують:

  • Далеко не завжди на практиці пробація відбувається з чітким дотриманням закону;
  • Відсутні критерії чіткої оцінки засудженого, які полягають в систематичному і ретельному вивченні людини;
  • Нестача спеціалістів, які мають забезпечувати належний нагляд за пробаціонером;
  • Слабкість методів психологічної роботи, звідси – низька ефективність системи пробації в Україні;
  • Відсутність у відкритому доступі даних про кошти, які витрачаються «Центром пробації» на здійснення комплексу заходів.

Пробація чи імітація?

Станом на сьогодні нормативна база в цьому напрямку регулюється Законом України «Про пробацію», положенням про організацію діяльності волонтерів пробації, затверджене наказом Мінюсту від 17.01.2017 № 98/5, порядком складення досудової доповіді, затверджений наказом Мністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5. З огляду на всю недосконалість введеної в дії системи, Мін’юст у співпраці з канадськими та європейськими партнерами розробили нові законопроекти, які вже зареєстровані у Верховній Раді. Положення цих проектів направлені на індивідуалізацію системи покарань, розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі. Так уряд разом з іноземними партнерами сподіваються вплинути на зменшення кількості осіб у місцях несвободи, забезпечити виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства. 

Йдеться про проєкти:  

  • 5359 «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності»;
  •  5360 «Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності.

Законопроєктами передбачено:

  • Запровадження пробаційного нагляду, як виду покарання без ізоляції від суспільства;
  • Заміну покарання у вигляді обмеження волі на пробаційний нагляд за ненасильницькі злочини;
  • Застосування електронного моніторингу (електронні браслети) без ізоляції від суспільства;
  • Арешт як вид покарання тільки до засуджених військовослужбовців;
  • Вдосконалення порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (доступність застави як дієвої альтернативи триманню під вартою та визначення строків тримання під вартою під час судового провадження);
  • Впровадження автоматизованої оцінки ризику вчинення повторного правопорушення;
  • Розширення та удосконалення застосування громадських робіт та звільнення від відбування покарання з випробуванням;
  • Удосконалення виконання покарання у вигляді штрафу (збільшення строку розстрочки виплати штрафу);
  • -Створення мультирежимних установ із секторами різних рівнів безпеки (для економії видатків);
  • Платні послуги в слідчих ізоляторах.

Дійсно, такі ініціативи малюють ідеальну картину європейського розвитку та свідчать про важливість закріплення соціальних та демократичних людських цінностей. 

Проте, враховуючи соціальні та політичні перетворення, які відбуваються в Україні останні роки, недосконале законодавство, прогнилу правоохоронну систему та інтенсивне зростання числа видів корупційних правопорушень, слабко віриться, що застосування пробаційного нагляду здатне виправдати та удосконалити заявлений результат.

Варто також згадати і про вартість послуг професійних психологів, які дійсно можуть гарантувати результати від терапії (в середньому одна консультація коштує 1200-2000 гривень і триває годину). Рівень професійності психологів-волонтерів, яких на сьогоднішній день залучають до роботи із пробаціонерами, ефективності не гарантує.

Більше того, доросла людина (у нашому випадку та, яка вчинила злочин), може міняти зовнішні обставини, сенс і вектор свого життя, але всі внутрішні реакції, внутрішні переконання – все те, що складає ядро її особистості, залишиться назавжди вагомою частиною її внутрішнього світу. Так, пробація обходиться державі в 10-12 разів дешевше, ніж позбавлення волі, але в наших умовах вона лишається складовою корумпованої системи, яка не слідує принципам тої пробації, яка має місце у світовій практиці.

Пробація – це вторинна ланка профілактики. Першочерговим завданням для України мало б стати подолання системної неефективності державного управління у всіх сферах, в першу чергу – у правоохоронній системі. А перезавантаживши весь державний апарат, ми зможемо отримати нові цінності державної служби, ефективні підходи до виконання покарань та первинну ланку профілактики. Чим вищою та ефективнішою є перша ланка, тим менший рівень вчинення правопорушень і менше навантаження на вторинну ланку. Тож, потрібно розпочинати спочатку, а не з кінця.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати