Поняття «політично значущі особи» та порядок роботи з ними в українському законодавстві визначені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 р. No361-ІХ (далі — Закон про ПВК/ФТ). Зазначений порядок застосовується не тільки до політично значущих осіб, а й до членів їх сімей та осіб, пов'язаних з ними.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Кого і коли перевіряти
Як випливає з визначення в Законі про ПВК/ФТ, до РЕР (від англ. Politically Exposed Person) слід відносити політично значущих осіб (фізичних осіб, які є національними публічними діячами, іноземними публічними діячами, діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях), членів їх сімей та осіб, пов'язаних з ними.
Установи, які є суб'єктами первинного фінансового моніторингу в розумінні Закону про ПВК/ФТ (далі — установи), мають розробляти дієві процедури з метою виявлення РЕР серед клієнтів. Якщо встановлено, що клієнт належить до категорії РЕР, крім заходів належної перевірки клієнтів, слід вживати додаткові заходи, які мають бути пропорцій ні ризику ділових відносин з клієнтом, наприклад, такі як:
• одержувати дозвіл керівника установи для встановлення (продовження) ділових відносин;
• вживати достатніх заходів з метою встановлення джерел статків (багатства) та коштів, з якими пов'язані ділові відносини чи операції з такими особами;
• здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.
Загальні вимоги полягають у тому, що установи мають використовувати систему управління ризиком при розпізнаванні РЕР серед клієнтів: відповідні запитання, перевірку по базі даних, аналіз інформації, яка знаходиться у відкритому доступі, тощо.
Перевірка належності потенційного клієнта до категорії РЕР проводиться до встановлення ділових відносин. Втім, існуючі клієнти можуть отримати такий статус після того, як встановлені ділові відносини, тому важливо регулярно перевіряти існуючу клієнтську базу на наявність клієнтів, чий статус змінився. У випадку встановлення факту належності клієнта до РЕР варто пам'ятати про відсутність вимоги щодо обов'язкового встановлення високого ризику стосовно національних публічних діячів.
Як довго РЕР зберігають свій статус
Ані міжнародні стандарти (в т. ч. такі, як ФАТФ), ані українське законодавство не містять строків, протягом яких політичного значуща особа зберігає свій статус після припинення своїх повноважень. Як кажуть, РЕР — це назавжди. І хоча в де яких обставинах, враховуючи в т. ч. міжнародну практику, такий підхід може вважатися обґрунтованим, застосування жорстких процедур належної перевірки по відношенню до усіх колишніх політично значущих осіб, а також членів їх сімей та осіб, пов'язаних ними, протягом необмеженого періоду часу було б недоцільним. Тож виникає питання: як довго слід вважати особу політично значущою після складання нею повноважень? Адже колишній РЕР, який офіційно завершив виконання своїх функцій, може і надалі мати значний вплив.
Часові обмеження, по суті, завжди штучні та пов'язані з певною проблематикою. Зокрема, вони здатні навіяти хибну думку, що клієнтові наразі не притаманні підвищені ризики відмивання коштів. Проте відомі приклади, коли корумповані політично значущі особи не припиняють управляти незаконно отриманими доходами, навіть завершивши політичну кар'єру, продовжують отримувати доходи не один рік, а іноді можуть чекати припинення повноважень, щоб почати активно оперувати цими коштами. Тому варто розглядати поточний статус кожного РЕР в індивідуальному порядку, застосовуючи ризик-орієнтований підхід.
Щодо заходів, які установа вживає по відношенню до РЕР, Законом про ПВК/ФТ та державними регуляторами, зокрема Національним банком України визначено наступне:
• якщо політично значуща особа перестала виконувати визначені публічні функції, установа зобов'язана не менш ніж протягом 12 місяців продовжувати враховувати її триваючі ризики та вживати відповідних заходів до осіб, які є політично значущими, членів їх сімей та осіб, пов'язаних з ними, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні. Водночас варто враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущим особам, аналізуючи рівень ризику, що особа може ще мати, обсяг повноважень, якими вона була наділена, та зв'язок між минулими та чинними повноваженнями.
Встановлення факту належності клієнта до РЕР
Не тільки в Україні, а й по всьому світу регулярно піднімаються питання щодо необхідності створення повного переліку РЕР на державному рівні й навіть «всесвітнього переліку РЕР». Такий перелік міг би надати єдину і точну основу для застосування відповідних заходів належної перевірки, зменшити витрати на внутрішні контролі, спростити порядок перевірки по декількох базах, яка наразі є досить складною процедурою. Проте створення таких переліків має безліч заперечень з боку наглядових органів різних юрисдикцій, оскільки несе певні ризики.
Наразі з метою визначення, чи належить клієнт до категорії РЕР, використовується інформація, надана клієнтом, а також інші джерела інформації, наприклад, бази даних сервіс-провайдерів, які надають інформаційні послуги, або ж Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та інші джерела. Установа самостійно визначає, якими джерелами інформації варто користуватися, їх кількість та комбінації при використанні. Бази даних є досить корисним інструментом при встановленні факту належності клієнта до РЕР. При цьому слід враховувати, що наявні бази неповні, і якщо інформації про особу немає в окремій базі даних, це не є автоматичним підтвердженням того, що вона не належить до категорії РЕР.
Тим не менш, залишається ряд проблем. Наприклад, велика кількість хибно позитивних співпадінь при використанні баз даних для пошуку РЕР. Однією з причин цієї проблеми є те, що в базах даних не завжди є такий ідентифікатор, як дата народження, який міг би значно зменшити кількість хибних результатів. Існуючі принципи охорони персональних даних визначають, що постачальники баз даних не мають права використовувати певні джерела інформації без дозволу фізичної особи. Такі, наприклад, як дані записів актів цивільного стану.
Дуже складним є процес розпізнавання політично значущих осіб у контексті встановлення кінцевих бенефіціарних власників. Особистість кінцевого бенефіціара і походження його доходів часто приховуються, і на перший план виступає юридична особа — корпорація, траст, фонд або партнерство з обмеженою відповідальністю. Використання посередників дає змогу значно заплутати процес, а в де яких юрисдикціях законодавство робить це можливим, не забороняючи фінансовим установам розглядати посередника як реального власника за відсутності інформації щодо фактичного клієнта. У фінансових установах, які використовують порогові значення (наприклад, 25%) для визначення кінцевих бенефіціарних власників, корумповані РЕР мають більше можливостей приховати свою участь.
Деякі банки та фінансові установи, встановлюючи особистість кінцевого бенефіціарного власника-фізичної особи, ідуть настільки далеко, наскільки можливо. З цією метою вони використовують комбінації інструментів, які дозволяють встановити і перевірити особистість реального власника, в т. ч. реєстри компаній, реєстри акціонерів, інформацію контрагентів, бази даних та інші доступні джерела інформації.
Встановлення і перевірка джерел статків і коштів
Виявлення джерел статків (багатства) та коштів, пов'язаних з фінансовими операціями клієнта, є важливим елементом обов'язкових процедур належної перевірки клієнтів, яку установи повинні застосовувати по відношенню до клієнтів-РЕР. Під час встановлення джерел статків (багатства) та коштів, пов'язаних з фінансовими операціями, слід використовувати ризик-орієнтований підхід для визначення обсягів інформації та/або кількості документів, що використовуватимуться для перевірки.
Для встановлення джерел статків (багатства) та коштів, пов'язаних з фінансовими операціями, можуть використовуватися: офіційні документи, публічна інформація, інформація, отримана від клієнта, інформація, що є в наявності в установі у зв'язку з обслуговуванням фінансових операцій такої особи у минулому, інші джерела.
Установа має сформувати загальне розуміння про походження коштів — наприклад, спадкування, дохід від ведення бізнесу, інвестування тощо. При цьому працівники установи повинні розуміти, що наявність статусу РЕР не є достатнім підтвердженням походження статків.
Національний банк України передбачив для своїх піднаглядових суб'єктів «лайтовий» підхід при встановлення джерел статків національних політично значущих осіб, відповідно до якого можна не отримувати від РЕР документи, що підтверджують джерела статків, якщо рівень ризику ділових відносин з таким клієнтом низький, а обсяг фінансових операцій через установу не перевищує 200 тис. грн (еквівалент) за квартал.
Отримання дозволу керівництва при роботі з РЕР
Законом про ПВК/ФТ передбачена необхідність отримання доз волу керівництва при встановленні або продовженні ділових відносин з клієнтом, який має статус РЕР або отримав його в процесі обслуговування. Що стосується процесу прийняття рішення, то внутрішні процедури установи мають визначати опис цього процесу та його учасників. Рішення може бути одноособовим, або його прийняття може затверджуватись на різних рівнях. Яким би не був процес прийняття рішення, він має бути задокументований та містити порядок делегування відповідним посадовим особам з переліку керівників установи права надавати такий дозвіл у прямо визначених випадках залежно від розміру, структури та специфіки діяльності установи. Метою надання такого дозволу є отримання виваженого рішення керівника щодо можливості управляти ризиками, притаманними клієнту. Система делегування повинна будуватися за принципом: чим вищий ризик ділових відносин — тим вищий за посадою керівник установи має надавати дозвіл.
Поглиблений моніторинг ділових відносин з РЕР
Після того, як були встановлені ділові відносини з РЕР, установа повинна вести поглиблений моніторинг цих відносин, включаючи фінансові операції, які проводяться. Проводячи поглиблений моніторинг, слід враховувати, що його метою має бути виявлення:
• фінансових операцій, що містять індикатори підозрілості;
• фінансових операцій, що не відповідають ризик-профілю клієнта або очікуванням установи щодо обсягу фінансових операцій, що можуть раціонально пояснюватись з огляду на наявну в установі інформацію щодо клієнта;
• нових істотних обставин та подій, які можуть значно вплинути на рівень ризику ділових відносин з РЕР.
Підсумовуючи, варто зазначити, що ризики, пов'язані з відмиванням коштів, для РЕР залишаються більш високими через те, що ці особи можуть, зло вживаючи своїм становищем та впливом, здійснювати злочинні діяння: отримувати та вимагати хабарі, привласнювати державне майно, а потім легалізувати доходи за допомогою внутрішньодержавних або іноземних фінансових структур. Більшість РЕР не займаються незаконною діяльністю, однак всі РЕР, незалежно від країни походження, природи ділової діяльності чи статусу, потенційно мають можливість зловживання своїм становищем. І хоча корумповані політично значущі особи складають невелику частку політиків, дії навіть одного корумпованого політика можуть вплинути на долю всієї країни. Потоки «брудних» грошей завдають удару по репутації фінансових інститутів та підривають віру в цілісність фінансової системи.
Дієвий правовий режим та вжиття установами відповідних заходів щодо РЕР є важливою складовою запобігання великій корупції, оскільки ускладнює відмивання доходів. Частково або неналежним чином виконані процедури перевірки клієнтів, в т. ч. при встановленні кінцевих бенефіціарних власників, створюють ризики того, що установа не зможе розпізнати РЕР або невірно оцінить ризики, пов'язані з конкретним клієнтом, тому механізми контролю при виявленні РЕР мають бути настільки ефективними, наскільки ефективною є система протидії відмиванню коштів в цілому.